Оприбуткування безкоштовних стелажів: особливості розмитнення та обліку

Частково так, стелажі слід оприбуткувати як безоплатно отримані за справедливою вартістю, але орієнтуватися лише на митну/умовну вартість неправильно, її треба підтвердити як справедливу, а надалі списувати в рекламні витрати з можливим ПДВ‑нарахуванням при безоплатній роздачі покупцям.

Обґрунтування

1. Оцінка і оприбуткування рекламних стелажів
Первісна вартість безоплатно отриманих запасів визначається за справедливою вартістю з урахуванням витрат, перелічених у п. 9 НП(С)БО 9, тобто митні платежі, невідшкодовувані податки, доставка тощо.
Рекомендовано:

• визначити справедливу вартість стелажів рішенням комісії (орієнтиром може бути ринкова ціна аналогічних стелажів, митна вартість лише як допоміжний показник);
• оформити акт визначення справедливої вартості;
• у бухобліку (якщо стелажі обліковуєте як запаси для роздачі):
  • Дт 20/22/28/209 (залежно від обраного субрахунку для рекламних матеріалів) – Кт 718 – на суму справедливої вартості;
  • Дт того ж субрахунку – Кт 377 (або 311/685) – на суму ввізного мита, інших супутніх витрат, які включаються до первісної вартості.

2. Податковий кредит з ПДВ при імпорті
При сплаті ввізного ПДВ за МД сума цього податку включається до податкового кредиту, якщо стелажі використовуватимуться в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, зокрема в рекламній діяльності.
У бухобліку: Дт 641/ПДВ – Кт 377 (або 311) – на суму ввізного ПДВ за митною декларацією.

3. Списання стелажів у витрати при використанні/роздачі
Оскільки стелажі призначені для рекламних цілей (демонстрація товарів, подальша безоплатна роздача роздрібним покупцям), їх вартість списують до витрат на збут:

• у момент фактичного використання/роздачі: Дт 93 «Витрати на збут» – Кт 20/22/28/209 – на первісну вартість конкретних стелажів.

4. ПДВ при безоплатній роздачі стелажів покупцям
Безоплатна передача товарів для ПКУ розглядається як постачання (пп. 14.1.191 ПКУ), а база оподаткування не може бути нижчою за ціну придбання/собівартість, визначену за п. 188.1 ПКУ.
Є два підходи:

• якщо доводите, що вартість таких рекламних стелажів включена до складу витрат, які формують ціну основних товарів (через положення про ціноутворення, калькуляції тощо), можна обґрунтовувати відсутність додаткових ПДВ‑зобов’язань на саму роздачу, оскільки вартість реклами «сидить» у ціні оподатковуваних поставок;
• консервативний і безпечний підхід: при безоплатній передачі конкретного стелажа покупцю нараховувати ПДВ‑зобов’язання з бази не нижче його первісної вартості: Дт 949/93 – Кт 641/ПДВ.

5. Особливість митної «умовної» вартості
Митна або інвойсна «для митних цілей» вартість не є автоматично справедливою вартістю для бухобліку, адже за п. 12 НП(С)БО 9 потрібна саме справедлива вартість, тобто наближена до ринкової.
Тому:

• використовуйте митну вартість як орієнтир, але зафіксуйте рішення комісії щодо справедливої вартості окремим актом;
• до визначеної справедливої вартості додавайте мито, невідшкодовувані податки та інші витрати, які формують первісну вартість за п. 9 НП(С)БО 9.

Правильне оприбуткування та подальше документальне оформлення рекламного використання й роздачі стелажів допоможе обґрунтувати як витрати на збут, так і позицію щодо ПДВ при перевірках.