Оформлення податкових документів при поверненні бракованого товару

На дату повернення частини товару (01.07.2026) постачальник повинен скласти зменшуючий розрахунок коригування (РК) з кодом «103». ЦІєю ж датою потрібно виписати нову ПН на кошти, що залишились після повернення товару. Адже такі кошти стали першою подією для нарахування ПДВ.

Згідно з п. 192.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20260531#n4621 у разі повернення частини товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту підлягають коригуванню.

Постачальник зобов'язаний скласти РК до квітневої ПН датою повернення товару — 01.07.2026. Кількість та обсяги щодо бракованого товару знімаються зі знаком «−» (у графі 7 вказується кількість зі знаком «−», ціна у графі 8 — без знака «−»).

Оскільки РК є зменшуючим, постачальник надсилає його покупцю, а реєструє в ЄРПН покупець.

Покупець зобов’язаний зменшити свій податковий кредит у декларації за липень 2026 року за фактом повернення товару (01.07.2026), незалежно від того, чи склав та надіслав постачальник РК, і чи зареєстрований він в ЄРПН.

У декларації за липень 2026 року, якщо РК не зареєстрований, відображається у рядку 15 Декларації зі знаком «−». У Додатку 1 (Д1) до декларації за липень операція коригування показується на підставі первинних документів (накладної на повернення від 01.07.2026 / бухгалтерської довідки).

Якщо покупець не зменшить ПК у липні, податкові органи під час перевірки кваліфікують це як заниження податкових зобов'язань (завищення кредиту) за липень із донарахуванням штрафів (відповідно до ст. 123 ПКУ).

Постачальник, навпаки, має право зменшити свої податкові зобов’язання виключно після реєстрації РК в ЄРПН (пп. 192.1.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20260531#n4621).

Раді допомогти, звертайтесь ще!