Перерахунок ЧВ ноутбука: питання щодо трирічного терміну та процедури

Частково так, для ноутбука діє окремий трирічний перерахунок за правилами п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, але перерахунок роблять за результатами кожного з трьох років із визначенням фактичної частки використання саме щодо цього необоротного активу та оформлюють до червневої зведеної ПН окремий РК за кожен рік.

Обґрунтування

1. Обов’язок річного та трирічного перерахунку Річний перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях проводять за підсумками календарного року виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до п. 199.4 ст. 199 ПКУ. Для необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, передбачено спеціальне правило: їх частку використання в оподатковуваних операціях платник перераховує за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком введення в експлуатацію, згідно з п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, причому такий перерахунок здійснюють також виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за відповідні роки.

2. Розмежування загального ЧВ і ЧВ для «старих» необоротних активів Загальний річний перерахунок за п. 199.4 стосується всіх товарів/послуг та необоротних активів, за якими протягом року нараховували компенсуючі зобов’язання за п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Для необоротних активів, що підпадають під п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, додатково проводять трирічний перерахунок «їх» частки використання, розрахованої за правилами пп. 199.2–199.3 ст. 199 ПКУ, на кожну з трьох контрольних дат. Тобто фактичну частку для такого активу розраховують не окремо від системи, а на основі тих самих фактичних обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій, але застосовують її саме до сум ПДВ, «закладених» у цей актив, підсумовуючи використання за перший, другий і третій роки.

3. Оформлення результатів перерахунку через РК до зведеної ПН Частка використання, визначена з урахуванням пп. 199.2–199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для коригування сум податкових зобов’язань, нарахованих за п. 199.1, а результати такого перерахунку відображають у декларації за останній податковий період року відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ. Згідно з податковою консультацією (ЗІР) щодо застосування п. 199.5, до кожної зведеної ПН, складеної за п. 199.1, за результатами перерахунку складають окремий РК, у якому відображають збільшення або зменшення сум компенсуючих ПЗ. Це означає, що у вашій ситуації до «червневої» зведеної ПН потрібно буде: 1) скласти РК за підсумками 2026 року (річний перерахунок для всіх «подвійних» об’єктів, включно з ноутбуком); 2) якщо ноутбук підпадає під дію п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, у 2027 і 2028 роках додатково враховувати результати відповідного року для цього активу й також відображати їх через РК до тієї самої зведеної ПН, докориговуючи суму ПЗ саме по ньому.

4. Практичне розмежування ЧВ для активу й для поточних витрат Загальний ЧВ/антиЧВ за рік ви рахуєте за всіма обсягами оподатковуваних і неоподатковуваних операцій, як того вимагає п. 199.4 ст. 199 ПКУ, і ним коригуєте компенсуючі ПЗ як за поточними товарами/послугами, так і за «новими» необоротними активами. Для ноутбука, на який діє ще й трирічний режим, на кожну з трьох дат (кінець першого, другого і третього року після введення в експлуатацію) порівнюють умовний «первісний» розрахунок частки та фактичну частку за відповідний період і на різницю коригують ПЗ за цим активом окремими рядками в РК до червневої зведеної ПН, але базовий показник ЧВ при цьому все одно береться із загального річного перерахунку, а не розраховується «ізольовано» лише по ноутбуку.

Ризики та нюанси:

Найважливішим є коректно визначити, чи підпадає ваш ноутбук під спеціальний трирічний порядок п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, адже він стосується лише необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, і якщо ноутбук придбано пізніше, для нього діє тільки загальний річний перерахунок без трирічного продовження.

Правильне застосування річного і, за наявності умов, трирічного перерахунку з оформленням окремих РК до зведеної ПН мінімізує ПДВ-ризики щодо ноутбука як необоротного активу подвійного призначення.