Зміна адреси зберігання пального: нова ліцензія чи заміна

Ні, змінити адресу місця зберігання в чинній ліцензії не можна, у разі фактичної зміни місця зберігання потрібно отримувати нову ліцензію на нову адресу, а чинна прив’язана до старого місця зберігання; при цьому ліцензія видається на місце зберігання загалом, тож в її межах можна мати кілька ємностей, і окрему ліцензію на кожну ємність отримувати не треба, а в 20-ОПП і заяві на ліцензію відображають загальну місткість або перелік резервуарів залежно від типу ліцензії.

Обґрунтування

1. Зміна адреси місця зберігання потребує нової ліцензії
   Ліцензія на зберігання пального видається за кожним місцем зберігання пального окремо, а для ліцензії для власного споживання в заяві обов’язково зазначається адреса місць зберігання пального та ідентифікатор об’єкта оподаткування, а також коди адмінтеродиниць, де розміщені місця зберігання пального у стаціонарних резервуарах, причому ліцензія видається саме “за кожним місцем зберігання пального” і плата за неї зараховується за місцем зберігання пального (Закон № 3817-20).
   У Порядку заповнення заяв щодо ліцензій на право зберігання пального прямо зазначено, що при зміні адреси місця провадження діяльності для ліцензій на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання за наявності стаціонарних резервуарів подається не заява про внесення змін, а заява про отримання нової ліцензії, тобто зміна адреси місця зберігання = нова ліцензія (постанова КМУ № 374-2025-п).

2. Коли подається заява про внесення змін, а коли – нова ліцензія
   Закон встановлює обов’язок подати заяву про внесення змін до відомостей Реєстру у разі зміни, зокрема, найменування юрособи, місцезнаходження ліцензіата, переліку РРО, змін місткості резервуарів або ємностей, ознак наявності певних ємностей тощо, при цьому прямо передбачено, що така заява не подається у разі зміни назв вулиць, населених пунктів та інших топонімічних об’єктів чи змін коду територіальної громади, здійснених за законодавством, тобто перейменування вулиці не вимагає зміни ліцензії, але фактичний переїзд місця зберігання – так (Закон № 3817-20).
   У Порядку заповнення заяв щодо ліцензій на зберігання пального додатково уточнено, що у заяві про внесення змін не заповнюється пункт з адресою місця провадження діяльності, а при зміні адреси місця провадження діяльності (місця зберігання) подається саме нова заява на отримання ліцензії, що фактично означає оформлення нової ліцензії для нового місця, тоді як стара діє щодо старої адреси до припинення (постанова КМУ № 374-2025-п).

3. Одна ліцензія на місце зберігання з кількома ємностями
   Закон вимагає отримувати ліцензію “на кожне місце зберігання пального”, а не на кожну окрему ємність, і при поданні заяви для ліцензії на зберігання для власного споживання зазначаються: загальна місткість стаціонарних резервуарів, загальна місткість ємностей понад 250 літрів, а також наявність ємностей місткістю до 250 літрів при загальній місткості до або понад 500 літрів, причому окремої ліцензії на кожну ємність закон не вимагає (Закон № 3817-20).
   Порядок ведення Реєстру та заповнення заяв передбачає, що у заяві для ліцензії на зберігання пального вказують або перелік стаціонарних резервуарів з інвентарними номерами та місткістю для “звичайної” ліцензії, або лише загальну місткість стаціонарних резервуарів та/або ємностей для ліцензії “виключно для власного споживання”, тобто система виходить з одного місця зберігання з набором резервуарів, а не з окремих ліцензій на кожну ємність (постанова КМУ № 374-2025-п).

4. Відображення ємностей у формі № 20-ОПП та заяві на ліцензію
   Для отримання ліцензії на зберігання пального місце зберігання має бути заздалегідь поставлене на облік як об’єкт оподаткування через форму № 20-ОПП, де за принципом укрупнення даних відображають приміщення або ділянку, де розташовані резервуари, а не кожну ємність окремо, і вже до цієї адреси в заяві на ліцензію “підв’язують” загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (Порядок № 1588).
   При цьому якщо фактична загальна місткість місця зберігання становить 15 000 літрів, вона може бути забезпечена будь-якою кількістю ємностей, а в заяві та Реєстрі для ліцензії “для власних потреб” фіксують саме загальну місткість відповідних груп ємностей, тоді як єдина вимога – не перевищувати задекларовану місткість при фактичному зберіганні пального в цих ємностях (Закон № 3817-20).

Ризики та нюанси:

Під час перевірки податкова орієнтується на місце зберігання та загальну місткість резервуарів, які зазначені у ліцензії, тому при переїзді місця зберігання без отримання нової ліцензії або при фактичному зберіганні обсягу понад задекларовану місткість є ризик визнання зберігання з порушенням та застосування фінансових санкцій за Законом № 3817-20.

Коректна модель роботи: на кожну адресу місця зберігання пального отримувати одну ліцензію із зазначенням загальної місткості всіх резервуарів та вчасно оновлювати ці відомості при зміні місткості або місця.