Дисконтування фінансової допомоги та оподаткування за прощення боргу

Ні, не виникає.

1. Наразі в р. III ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2502 немає спецправил (в т.ч. податкових різниць) для операцій з поворотною фіндопомогою. Тому її слід обліковувати в податково-прибутковому обліку за правилами бухобліку. До речі, вказували на це й контролери у категорії 102.02 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34720.

Під час видачі короткострокової позики витрат у позикодавця не буде, відповідно під час її повернення доходу також не має звідки взятися. Позичальник видану короткострокову позику може в бухобліку відображати так: Дт 377 Кт 311, а її повернення може фіксувати так: Дт 311 Кт 377. При цьому ні про який дохід (зокрема, на кінець року чи на якусь іншу дату) у позикодавця не може йти й мови. Адже це нацстандартами не передбачено.
Також зауважимо, що згідно з абз. 2 п. 12 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o29 довгострокову дебіторську заборгованість (тобто ту, у якої термін погашення перевищує 12 місяців з дати балансу) в бухобліку треба відображати в балансі за їх теперішньою (тобто дисконтованою) вартістю.

Також зауважимо, що вид заборгованості (тобто вона короткострокова чи довгострокова) слід визначати на момент її виникнення. Тобто заборгованість вважають довгостроковою, якщо від початку договірний строк її погашення був більше 12 місяців. Наприклад, якщо за договором погасити позику слід, приміром, через півтора чи два роки. Якщо ж згідно з договором погасити заборгованість слід в коротші за рік строки, то вона має статус короткострокової. Відповідно дисконтувати її згідно з національними стандартами не потрібно. Той факт, що позику не повернуто, приміром, протягом 1 року, надає їй статусу простроченої заборгованості (тобто такої, за якою минув договірний строк), але ніяк не довгострокової. Тому формально вона не підлягає дисконтуванню ані на етапі її виникнення, ані після спливу 365 днів з моменту її надання. Погоджуються із такою позицією і суди (див., наприклад, постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 19.04.2021 р. № 640/14503/19 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/96538330).

Щодо пролонгації, то якщо це буде разово (і на строк до року), то в такому разі необхідності дисконтування теж не буде. Адже строк такої пролонгації буде рік, відтак в межах нього не було підстав класифікувати борг довгостроковим. Він з метою бухобліку так і залишився поточним (оскільки строк його погашення не перевищував 12 місяців). До речі, підтверджують це й судді (див., наприклад, постанову Касаційного адмінсуду ВС від 22.03.2023 р. у справі № 420/25524/21, https://reyestr.court.gov.ua/Review/109785156).
Разом з тим, якщо у Вас буде не одна пролонгація, а кілька, то є висока вірогідність того, що податківці під час перевірки буду говорити, що в даному разі здійснюючи другу, третю і т.д. пролонгацію, сторони, по суті, маскують довгострокові заборгованості під короткострокові. Тож в такому разі податківці можуть наполягати на дисконтуванні (див., наприклад, рішення Дніпропетровського окрежного адмінсуду від 28.11.2019 р. у справі № 160/6107/19, https://reyestr.court.gov.ua/Review/86151050). Тому за таких умов краще лишити борг простроченим. Тоді він не має дисконтуватися.

2. Оподаткування пробачених сум податком на доходи регулюють дві норми: пп. 165.1.55 та пп. "д" пп. 164.2.17 ПКУ. Вони передбачають: якщо сума прощеного боргу не перевищує у 2026 році 2161,75 грн (у розрахунку на рік), то її не потрібно обкладати податком на доходи. Військовий збір в такому разі теж відповідно платити не потрібно (пп. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 р. XX ПКУ).

Якщо ж прощений борг перевищує зазначену межу, то всю його суму (а не тільки суму перевищення) включають до оподатковуваного доходу фізособи як додаткове благо. Принаймні саме так трактують податківці (див. категорію 103.02 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44737).

Разом з тим врахуйте, що пп. "д" пп. 164.2.17 ПКУ передбачає особливий порядок повідомлення боржника про анулювання боргу. Так, там сказано, що кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом:

1) направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення;

2) укладення відповідного договору;

3) надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу. На наш погляд, в якості такого повідомлення формально може слугувати й відповідний наказ із зазначенням суми прощеного боргу. Однак на ньому обов'язково має стояти особистий підпис боржника. Саме останній підтверджуватиме, що боржника повідомлено про анулювання (прощення) боргу.

Виконавши такі дії (тобто повідомивши боржника), підприємство лише як податковий агент відображає інформацію про прощений борг у формі № 4 ДФ до Об'єднаного розрахунку. При цьому якщо мова йде про прощення боргу, який перевищує оподатковувану межу, то у звітності його відображають з ознакою доходу "126".

А от боржник вже самостійно має сплатити податок на доходи і відповідно військовий збір з такого оподатковуваного доходу та показати його у річній податковій декларації.

Платити єдиний внесок із суми пробаченої позики, на наш погляд, не потрібно. Адже тут однозначно мова йде не про зарплатні виплати чи виплати за договорм ЦПД. Однак раніше Держстат повідомляв, що сума позики, яка згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягає поверненню працівником, відноситься до фонду оплати праці в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат (див. лист 08.06.2016 р. № 09.4-12/147-16). Зважаючи на це, не виключаємо, що податкова може бути іншої думки з цього приводу.

Більше інформації з цього приводу можна знайти за посиланням: https://7eminar.ua/news/20073-pozika-pracivniku-2026-oblik-podatki-ta-zvitnist-bez-pomilok.

Раді допомогти, звертайтесь ще!