Уточнення 4ДФ: проблеми з відображенням доходу та наслідки

Не зовсім: для додаткового блага в негрошовій формі податківці вимагають показувати у 4ДФ в графах 3а і 3 суму доходу вже з «натуральним» коефіцієнтом, і саме так зараз вважається правильним, а невиправлені старі періоди формально містять помилки, але штрафи можливі лише за наявності підстав із ПКУ.

Обґрунтування

1. Як нині правильно показувати додаткове благо в 4ДФ
Податковий агент у графах 3а і 3 додатку 4ДФ з додаткового блага в негрошовій формі має показувати суму доходу з урахуванням коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 ПКУ, а не «чисту» вартість блага. Це прямо випливає з роз’яснення ДПС, на яке посилаються матеріали: у ЗІР (категорія 103.25) вказано, що у графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» за негрошовими доходами відображають суми з урахуванням коефіцієнта п. 164.5 ст. 164 ПКУ, а приклад для блага 1000 грн показує: дохід 1219,51, ПДФО 219,51, ВЗ 50,00, ознака 126. Такий же підхід застосовано до подарункового сертифіката: в 4ДФ неоподатковувана частина показується з кодом 160, а оподатковувана частина з кодом 126 у сумі, вже «піднятій» коефіцієнтом, з відповідними сумами ПДФО і ВЗ, обчисленими за цим підвищеним доходом, що випливає із застосування п. 164.5 ПКУ до негрошових доходів та підпункту 1.7 статті 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ щодо військового збору.

2. Чому ваша схема «дохід без коефіцієнта, але ПДФО з коефіцієнта» не відповідає позиції ДПС
Порядок заповнення 4ДФ вимагає, щоб у графі 3а відображався саме «дохід, нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу» за місяць, а податківці вважають, що для негрошових доходів цей «дохід» уже включає «натуральний» коефіцієнт, і саме така сума є базою ПДФО. Цю позицію вони додатково закріпили у відповідях ЗІР і вказують, що у 4ДФ за негрошовими доходами (ознака 126) і дохід, і ПДФО, і ВЗ мають бути узгоджені між собою за сумою, що включає коефіцієнт, тож відображення в графах 3а/3 «чистої» вартості блага при одночасному показі ПДФО із підвищеної бази створює розрив між сумою доходу і сумою нарахованого податку, який податкова розцінює як неправильне заповнення.

3. Чи обов’язково подавати уточнюючі звіти за всі минулі роки і які ризики
Законодавство зобов’язує коректно відображати в 4ДФ усі доходи, у тому числі додаткове благо, але штраф за податкову звітність щодо доходів фізичних осіб передбачений п. 119.1 ПКУ лише якщо недостовірні дані призвели до зменшення/збільшення податкових зобов’язань платника або до зміни платника податку, а у вашій ситуації ПДФО і ВЗ фактично нараховані правильно і в повній сумі. Формально податківці можуть вимагати виправлення форми, однак відсутність податкового ефекту зменшує підстави для застосування штрафу. На практиці застарілі періоди з системною «формальною» помилкою без недоплати податку рідко стають предметом донарахувань, хоча повністю виключати ризик накладення штрафу за п. 119.1 ПКУ не можна, особливо якщо усне зауваження вже пролунало і контролюючий орган фіксує порушення.

Рекомендація:
Для поточних і майбутніх періодів переходьте на «офіційний» варіант: у графах 3а і 3 для ознаки 126 показуйте суму з коефіцієнтом, а щодо минулих років оцініть обсяг помилки і ризик: мінімальний варіант – виправляти лише останні періоди, де потенційно можливий контроль, за старіші роки з великою кількістю рядків можна обмежитись поясненнями при можливій перевірці про відсутність недоплати податків.

Ваша теперішня практика потребує коригування на майбутнє, але масштабне виправлення всіх років доцільно зважувати з огляду на співвідношення трудовитрат і реального штрафного ризику.