Чи можливе оформлення актів виконаних робіт без форм КБ

При укладенні договорів підряду за небюджетні кошти сторони можуть застосовувати довільні форми актів виконаних робіт.

Типова форма акту № КБ-2в виконаних будівельних робіт затверджена в додатку 36 «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві” (https://radnuk.com.ua/pravova-baza/koshtorysni-normy-ukrainy-nastanova-z-vyznachennia-vartosti-budivnytstva/).

При цьому в даних Настановах вказано наступне:

"1.1. ...Ця Настанова є обов`язковою для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються з залученням бюджетних коштів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі - державні кошти). Застосування цієї Настанови при будівництві об`єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором"

Отже, якщо в договорі на виконання будівельних робіт не передбачено посилання на ці Настанови і не вказано, що акт має бути оформлений саме за формою КБ-2в та КБ-3, то Ви не зобов`язані використовувати самі ці формі актів.

Якщо підрядник виконав, а замовник прийняв будівельні роботи і оплатив їх, то це означає, що сторони підтвердили факт виконання робіт, передбачених в договорі підряду.

ЦКУ визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D0%B2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BB#n4220):

"Стаття 882. Передання та прийняття робіт

1. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

3. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

5. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

6. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою."

Отже, ЦКУ лише вказує, що має бути акт прийняття робіт між замовником та підрядником, а за якою формою буде оформлений цей акт - ЦКУ не вказує. Отже, форма такого акту може бути довільною, якщо це не будівництво з бюджетні кошти

Щодо дотримання ДБН

Дотримання Державних будівельних норм (ДБН) під час здійснення будівельної діяльності є обов’язковим у випадках, визначених законодавством України:

Закон України «Про будівельні норми» № 1704 в ст. 11 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text) визначає наступне:

"Стаття 11. Застосування будівельних норм

1. Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов’язковим для всіх суб’єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Сфера застосування будівельних норм визначається у кожному нормативному акті з урахуванням особливостей об’єкта нормування.

Будівельні норми встановлюють обов’язкові вимоги до об’єкта нормування, що застосовуються при плануванні і забудові територій, проектуванні і будівництві.

Будівельні норми мають містити положення щодо забезпечення виконання основних вимог до споруд та дотримання функціональних параметрів об’єкта нормування під час його експлуатації.

3. У разі якщо будівельні норми містять посилання на національні стандарти, що стосуються вимог до виготовлення містобудівної, проектної, науково-проектної та робочої документації, методів проектування, процесів виконання будівельних робіт, методів випробувань, конструктивних та інженерних систем, такі стандарти є обов’язковими до застосування.

4. Державний контроль за дотриманням суб’єктами містобудування будівельних норм здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об’єктів, визначених пунктом 7 частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

5. Відповідальність за недотримання вимог будівельних норм встановлюється законом."

Закон Про регулювання містобудівної діяльності № 3038 в ст. 31 визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n390):

"Стаття 31. Проектна документація на будівництво

1. Проектна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником."

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України 16.05.2011 № 45, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0651-11#n17_ визначає наступне:

"4.1. Завдання на проектування об’єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником)....

9.3. Проектна документація, створена до введення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, завантажується до Реєстру будівельної діяльності в електронній формі у вигляді файлів відповідно до формату, встановленого Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681, з накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису генпроектувальника (проектувальника), субпроектувальника (за наявності).

10. Склад та зміст проектної документації об’єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації..."

Отже, дотримання ДБН є обов`язковим

Раді допомогти, звертайтесь ще!