Скасування відпустки працівника: мобілізація та питання переплати грошей

Працівника увільняєте від роботи з дати мобілізації, наказ про відпустку не скасовуєте, відпустка не продовжується і не переноситься, а «зайві» відпускні доцільно врегулювати через грошову компенсацію за невикористані дні за заявою працівника.

Обґрунтування

1. Дата увільнення. Працівника, призваного на військову службу під час мобілізації, увільняють від роботи зі збереженням місця роботи і посади з фактичної дати призову, зазначеної в підтвердних документах, на підставі ч. 3 ст. 119 КЗпП. За час військової служби середній заробіток не зберігається, тому одночасне перебування у відпустці й увільнення від роботи юридично некоректне, тож з 07.07.2026 він має вважатися увільненим.

2. Наказ про відпустку і табель. Наявний наказ про щорічну відпустку не скасовують. Частина відпустки до дати мобілізації (06.07.2026) залишається відпрацьованою як відпустка, у табелі за цей день лишається «В», а з 07.07.2026 табелюєте «ІН» (код 22) як інший невідпрацьований час у зв’язку з виконанням державних обов’язків.

3. Чому відпустка не переноситься. Перенесення / продовження щорічної відпустки можливе, зокрема, при виконанні державних обов’язків, якщо за працівником зберігається заробітна плата, що прямо випливає з п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки. За мобілізованими зберігається лише місце роботи і посада, а не зарплата, отже обов’язку переносити чи продовжувати відпустку немає, невикористана частина «згорає» як відпустка, але може бути компенсована грошима.

4. «Переплата» відпускних. Фактично з 07.07.2026 нараховані відпускні перетворюються на надмірно виплачену суму, але прямої норми про їх сторнування саме через мобілізацію немає. Натомість законом передбачено спеціальний механізм – грошова компенсація за невикористані відпустки для мобілізованих працівників за їх заявою, без звільнення. Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» працівникам, призваним на військову службу під час мобілізації, за їх бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки «на дітей». Компенсація може бути використана для взаємозаліку з уже виплаченими відпускними.

Алгоритм дій

1. Отримайте підтвердні документи з ТЦК/військової частини з датою призову.
2. Видайте наказ про увільнення від роботи у зв’язку з мобілізацією з 07.07.2026 із посиланням на ч. 3 ст. 119 КЗпП.
3. Скоригуйте табель:
   • 06.07.2026 – «В» (відпустка);
   • з 07.07.2026 – «ІН» (22).
4. Запропонуйте працівнику подати заяву про виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у зв’язку з мобілізацією у строк не пізніше останнього дня місяця, у якому його увільнили від роботи (ч. 2 ст. 24 Закону про відпустки).
5. Видати наказ про виплату компенсації за невикористані дні відпустки та провести взаємозалік із сумою вже виплачених відпускних за дні, які фактично не будуть використані як відпустка.

Ризики / нюанси

1. Строк заяви. Якщо працівник не подасть заяву до останнього дня місяця увільнення, право на компенсацію за ці дні відпустки втратиться, і підтягнути «переплату» надалі буде проблемно.

2. Добровільні доплати. Роботодавець може здійснювати мобілізованому добровільні виплати, але це будуть не відпускні і не заробітна плата, а інші виплати, передбачені внутрішніми документами, і вони не замінюють механізм компенсації за ст. 24 Закону про відпустки.

Підсумково, наказ про відпустку не скасовуєте, увільняєте з 07.07.2026 і врегульовуєте «переплату» через компенсацію за невикористані дні на підставі заяви працівника.