Проблеми з податковим кредитом через різні формулювання послуг Інтернету

Ймовірність проблем із податковим кредитом є, бо номенклатура в акті і в податковій накладній формально не збігається, однак посилання постачальника на Закон «Про електронні комунікації» посилює позицію, що йдеться про одну й ту саму послугу доступу до Інтернету, тобто ризик можна вважати помірним, але не нульовим. Ідеальний варіант — домогтися уніфікації формулювання або хоча б максимально наблизити опис у ПН до формулювання в акті.

Обґрунтування

Проблема виникає через невідповідність первинного документа і ПН. В акті у вас «Абонентська плата за послуги доступу до мережі Інтернет», а в ПН – «Електронні комунікаційні послуги». Первинні документи фіксують фактичний зміст госпоперації. Податкова накладна має відображати саме цю операцію, а не іншу за змістом. Якщо фіскали вважатимуть, що ПН не відповідає первинці, вони можуть ставити під сумнів податковий кредит.

Закон «Про електронні комунікації» дійсно відносить послуги доступу до Інтернету до електронних комунікаційних послуг. Закон визначає загальні правові засади і вводить базові терміни у сфері електронних комунікацій, зокрема, про електронні комунікаційні послуги та користувачів таких послуг Про електронні комунікації. Це означає, що з технічної точки зору «послуги доступу до мережі Інтернет» є різновидом «електронних комунікаційних послуг». Отже, з економічної суті зміст операції співпадає. Це ваш головний аргумент у разі спору.

Для ПДВ-кредиту критично, щоб ПН підтверджувала саме вашу госпоперацію. Податковий кредит за послугами зв’язку може формуватися на підставі рахунку/рахунку-акта за послуги зв’язку, де є загальна сума платежу, сума ПДВ та податковий номер постачальника, або за ПН, зареєстрованою в ЄРПН. Опис послуги в ПН має дозволяти ідентифікувати її як ту ж саму послугу, що у договорі та акті. У вашому випадку це можливо, але опис у ПН є надто загальним.

Податкова на практиці інколи чіпляється до суттєвих розбіжностей у номенклатурі. Якщо у первинних документах йдеться про конкретну послугу доступу до Інтернету, а в ПН вказано узагальнене «електронні комунікаційні послуги» без уточнення, контролери можуть вважати, що немає прямого зв’язку між первинкою і ПН. Це створює ризик для ПДВ-кредиту, особливо при камеральних чи документальних перевірках.

Зменшити ризики можна, якщо хоча б частково зблизити формулювання. Наприклад, щоб у ПН було щось на кшталт «Електронні комунікаційні послуги: абонентська плата за послуги доступу до мережі Інтернет». Таке формулювання прямо поєднує термін Закону «електронні комунікаційні послуги» та текст договору/акта. Це дає змогу однозначно ототожнити послугу в акті та в ПН.

Підсумок. Формально існує ризик претензій до податкового кредиту через невідповідність номенклатури, хоча за суттю надається одна й та сама послуга, яка законом прямо віднесена до електронних комунікаційних. Оптимально домагатися хоча б часткової уніфікації тексту в ПН, але повністю «неправильною» вашу ситуацію назвати не можна.