Запізнення повідомлення про прийняття працівника військовозобов’язаного: наслідки та рекомендації

Подати потрібно і до ДПС, і до ТЦК, навіть із запізненням; основні ризики — штраф 1 МЗП від Держпраці за «інші порушення трудового законодавства» щодо ДПС та адмінштраф за ст. 210-1 КУпАП за неподання / несвоєчасне повідомлення до ТЦК, але діють строки давності і під час воєнного стану є можливість уникнути фінансових санкцій Держпраці за умови виконання припису.

Обґрунтування

1. Повідомлення до ДПС про прийняття працівника

Обов’язок подати повідомлення до ДПС про прийняття працівника до початку роботи встановлено постановою КМУ від 17.06.2015 №413 та ч. 3 ст. 24 КЗпП. Порушення строку не скасовує самого обов’язку, тому повідомлення слід подати зараз, навіть із запізненням. Неподання або несвоєчасне подання прямо не виділені як окреме порушення зі своїм штрафом, але їх зазвичай кваліфікують як «інші порушення трудового законодавства», за які можливий штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати за абз. 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Водночас під час воєнного стану, якщо роботодавець виконає припис Держпраці й усуне порушення у встановлений строк, штрафи за ст. 265 КЗпП не застосовуються, що прямо передбачено ст. 16 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX. Отже, подання із запізненням зменшує ризик санкцій і дозволяє у разі перевірки послатися на виправлення порушення.

2. Повідомлення до ТЦК про прийняття військовозобов’язаного

Для військовозобов’язаних роботодавець зобов’язаний подати до ТЦК повідомлення про зміну облікових даних у 7-денний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу згідно з п. 34 Порядку №1487 у формі з додатку 4. Порушення цього строку (7 днів уже минули) є порушенням правил військового обліку, що підпадає під ст. 210-1 КУпАП, за яку можливий адмінштраф від 34 000 до 59 500 грн за ст. 210-1 КУпАП. Водночас притягнути до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП можна лише в межах строків, установлених ст. 38 КУпАП: не пізніше трьох місяців з дня виявлення, але не більше одного року з дня вчинення порушення. Подання повідомлення із запізненням «засвітить» дату наказу й фактично фіксує момент виявлення порушення, від якого йде 3-місячний строк; натомість повна відмова від подання створює триваюче порушення з ризиком штрафу при будь-якій перевірці. Тому з практичної точки зору доцільно все ж подати повідомлення навіть запізно, враховуючи строки давності.

3. Вплив бронювання працівника

Бронювання працівника не скасовує обов’язку подати повідомлення до ТЦК за п. 34 Порядку №1487 і не звільняє від відповідальності за ст. 210-1 КУпАП. Факт бронювання радше підвищує увагу ТЦК до обліку працівника, тому краще якнайшвидше виконати обов’язок щодо подання повідомлення, щоб надалі посилатися на добросовісну поведінку і сплив строків притягнення до відповідальності за ст. 38 КУпАП. Узагальнюючи, подання з запізненням у цій ситуації юридично більш безпечне, ніж неподача взагалі.