Оплата лікарняних директору-суміснику: правові нюанси та обмеження

Якщо працівник під час тимчасової непрацездатності працював, це підтверджено табелем обліку робочого часу, є нарахована зарплата за такі відпрацьовані дні, то страхувальник може прийняти рішення про відмову в оплаті лікарняного, оскільки у працівника не було втрати заробітку.
Якщо працівник під час тимчасової непрацездатності працював, то відповідно до ст. 16 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV (далі – Закон №1105) «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі лікарсько-консультативною комісією (далі – ЛКК) чи МСЕК, втрачають право на таку допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Для цього потрібно прийняти відповідне рішення – відмовити в оплаті такого листка непрацездатності.
Рішення щодо оплати або відмови в оплаті приймає страхувальник або уповноважені ним особи.
В рішенні можна зазначити:
відмовити у допомозі по тимчасовій непрацездатності на підставі електронного листка непрацездатності № .... за період непрацездатності з .... по ..., оскільки протягом вказаного періоду вона фактично працювала, що є порушенням режиму, встановленого лікарем, і є підставою для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону №1105. Також працівнику протягом 5 днів з дня прийняття рішення потрібно надати повідомлення про відмову в опалті ЛН.

ТАкож зверніть увагу, що Згідно п. 30 Порядку 1266 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF#Text У разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, на умовах цивільно-правового договору, провадить підприємницьку або іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, обчислення середньої заробітної плати (суми заробітної плати) здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом та за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.
Крім того Пунктом 30 Порядку 1266 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF передбачено: Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності (у разі видачі листка непрацездатності у формі документа на папері - на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи) та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи або довідку ОК7. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.
У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Проте сам розрахунок здійснюється окремо за основним місцем роботи та сумісництвом. Якщо таку довідку не надано, бухгалтерія не може визначити середню ЗП і нарахувати оплату перших 5 днів суміснику.
Про це також зазначав ПФУ у листі від 28.03.2025 р. № 2800-030401-8/20889

Проте якщо ЛН не оплачується, то можна просто нарахувати працівнику інші зарплатни виплати (доплату, надбавку,премію), щоб вийти на необхідний розмір середньої зарплати

Раді допомогти, звертайтесь ще!

🥳 Професійне свято варте особливих пропозицій! Знижки до -70% і подарунки для Вас! 👉https://7eminar.ua/subscribe2