Оформлення податкових платежів при оренді послуг фізичної особи

Юрособа як податковий агент сплачує ПДФО на код 11010400, військовий збір – на код 11011000, у призначенні платежу зазначає код виду сплати (зазвичай 101) та суть платежу, а фізособі перераховує «чисту» суму орендної плати. Платіжка фізособі містить лише формулювання про орендну плату за договором, без ПДФО і ВЗ, оскільки податки перераховано окремими платіжними інструкціями.

Обґрунтування

ПДФО з орендної плати юрособа сплачує як податковий агент за кодом бюджетної класифікації 11010400. При сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб із доходів платника податку інших ніж заробітна плата (оренда – саме такий дохід) у платіжному документі відображають код бюджетної класифікації 11010400. Це прямо випливає з роз’яснення щодо доходів за цивільно-правовими договорами, для яких застосовується той самий код доходів «інші, ніж заробітна плата» Податкова консультація (ЗІР).

Військовий збір з орендної плати сплачують на окремий рахунок з кодом 11011000 «Військовий збір». У профільних роз’ясненнях органів ДПС зазначається, що військовий збір, утриманий із орендних виплат, перераховується на той самий рахунок, що і військовий збір із заробітної плати, тобто з кодом бюджетної класифікації 11011000. У призначенні платежу відображають характер платежу як військовий збір із орендної плати.

Реквізит «Призначення платежу» для ПДФО і ВЗ заповнюють у структурованому форматі за наказом Мінфіну №148, обов’язково із зазначенням коду виду сплати. Порядок №148 вимагає, щоб при сплаті податків на рахунки Казначейства реквізит «Призначення платежу» був структурованим і містив, зокрема, «код виду сплати». Якщо платник не зазначить код виду сплати або зазначить неправильний, вважається, що застосовано код 101 як базовий код виду сплати для податків, що адмініструються ДПС п. 1 розд. І Порядка №148, п. 2 розд. ІІ Порядка №148, додатку 1 до Порядку №148. Тому у платіжці доцільно вказати на початку кодування «101» як код виду сплати, далі – ІПН платника, період та зміст платежу (наприклад, ПДФО з орендної плати за конкретний місяць за договором оренди).

У платіжній інструкції на користь фізичної особи зазначають лише орендну плату нетто, без згадки про утримання ПДФО і ВЗ у сумі, але можна зазначити, що податки сплачені окремо. На рахунок фізособи перераховується сума оренди за мінусом ПДФО і військового збору, а саме оподаткування відображається лише у платіжках до бюджету. У призначенні платежу фізособі коректно вказати на сплату орендної плати за договором за відповідний період, без відображення бюджетних кодів чи реквізитів податку, оскільки це виплата доходу, а не податку.

Усі три платіжні інструкції (ПДФО, військовий збір, орендна плата фізособі) повинні бути узгоджені за сумами, періодом і реквізитами договору. Це забезпечує відповідність даних у банку, обліку та податковій звітності, а також коректну ідентифікацію податкових платежів за структурованим призначенням платежу. Підсумовуючи, юрособа як податковий агент розділяє виплату на окремі платежі до бюджету і фізособі, правильно кодує ПДФО і ВЗ та відображає їх як податки з доходу, а не як власні витрати.