Документи для відшкодування ПДВ: вимоги та нюанси для початківців

Якщо призначено позапланову документальну перевірку, вони можуть вимагати документи, що підтверджують придбання та оплату товарів/послуг постачальникам.

Під час документальної перевірки податківці перевіряють законність декларування та реальність операцій. Вони мають право вимагати (п. 85.2 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1913):

документи на придбання: договори з постачальниками, специфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти виконаних робіт/наданих послуг, митні декларації (при імпорті);
документи на оплату: платіжні інструкції (доручення), виписки банку, касові ордери або фіскальні чеки (оскільки за Податковим кодексом України, п. 200.4 відшкодуванню підлягає лише фактично сплачений постачальникам ПДВ);
бухгалтерські регістри: оборотно-сальдові відомості по рахунках 631, 641/ПДВ, 644, 20, 28 тощо.

Податкове законодавство України не містить норм, які б зобов'язували платника податків виділяти суму ПДВ (або писати фразу «у т. ч. ПДВ») безпосередньо у текстовому полі «Призначення платежу» платіжної інструкції як обов'язкову умову для збереження права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування.

З точки зору податкового обліку головне — підтвердити, що податок дійсно був сплачений у складі загальної вартості придбаного товару чи послуги постачальнику. Сама лише відсутність згадки про ПДВ або конкретної суми податку в платіжному дорученні не позбавляє платника права на відшкодування за наявності інших належних доказів (наявність договору та первинних документів (рахунків, накладних, актів), у яких ціна товару/послуги визначена з урахуванням ПДВ, а загальна сума до сплати збігається з сумою, перерахованою за платіжним дорученням).

Раді допомогти, звертайтесь ще!