Правомірність нарахування штрафу після тривалої затримки платежу

Так, контрагент має право нарахувати 3% річних та інфляційні втрати і пред'явити вимогу про їх сплату через 7 місяців після виникнення прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

3% річних та інфляційні втрати є компенсацією кредитору за прострочення виконання грошового зобов'язання, а не штрафними санкціями. Тому вони нараховуються за весь період прострочення, у тому числі за місяці, в яких мав місце дефляційний індекс.

До вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат застосовується загальна позовна давність тривалістю три роки відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863. Отже, пред'явлення вимоги через 7 місяців після виникнення прострочення є правомірним.

Обмеження, встановлені під час воєнного стану щодо ненарахування 3% річних та інфляційних втрат, стосуються лише споживчих кредитів і позик, отриманих у фінансових установах. На звичайні господарські договори, зокрема договори поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, такі обмеження не поширюються.

Формула розрахунку 3% річних:

3% річних = Сума боргу × 3% × Кількість днів прострочення / 365 (або 366 у високосний рік).

Раді допомогти, звертайтесь ще!