Облік витрат на страхування майна: податкові нюанси для ТОВ

Так, у прибутковому обліку Ви можете враховувати витрати на страхування в повній сумі.

Для цілей бухобліку ролі взагалі не грає вид страхування (тобто воно добровільне чи обов’язкове), так саме не має значення, який об'єкт страхується (власний чи орендований). Себто навіть добровільність такого заходу не ставить під сумнів те, що зазначені суми неодмінно мають бути відображені в бухобліку.
Згідно з Інструкцією № 291 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#n742 облік розрахунків за страхуванням майна слід вести на субрахунку 655 "За страхуванням майна".
У періоді, власне, оплати страхування (як добровільного, так і обов’язкового) необхідно робити запис: Дт 655 Кт 311. При цьому, оплативши страхування, підприємство отримує страховку на певний період і якщо він не співпадає зі звітним (наприклад, страхування оплачено одразу на рік вперед), то в бухобліку включати одразу усю вартість страховки до витрат не доречно. В такому разі витрати на оплату страхового поліса спочатку доцільно розглядати як затрати майбутніх періодів (див. пояснення до рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» в Інструкції № 291). У бухобліку це показують так: Дт 39 Кт 655.
В подальшому щомісяця або щокварталу (залежно від того, як обумовлено обліковою політикою) вартість страховки рівномірно показують у складі витрат періоду: Дт 91, 92, 93, 94 Кт 39. Витратний рахунок обирають залежно від функціонального призначення майна, яке страхується.
Коли йдеться про короткострокове страхування, яке припадає на один звітний період (наприклад, квартал), то в рахунку 39 немає потреби. В такому разі сплачену за поліс суму відразу можна відносити на витрати звітного періоду (Дт 91,92, 93, 94 Кт 655).
Щодо обліку з податку на прибуток зауважимо таке. Розділ ІІІ ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20240616#n2502 не містить спеціальних правил (у т.ч. податкових коригувань) щодо операцій страхування (виняток передбачено лише ст. 123 прим. 1 ПКУ, яка описує спецправила у разі порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії щодо операцій довгострокового страхування життя). Тому всі платники податку на прибуток (як коригувальні, так і безкоригувальні) витрати на страхування майна у прибутковому обліку відображають виключно за бухобліковими правилами. А це значить, що «страхові» витрати відображає у своєму прибутковому обліку той платник, який безпосередньо такі видатки несе (себто здійснює страхові виплати). І наразі неважливо майно, яке страхують, є власністю страхувальника чи перебуває в нього в користуванні, на зберіганні тощо. Також варто відмітити, що порядок обліку «страхових» витрат (на етапі їхнього здійснення) для цілей прибуткових цілей ніяк не залежить від факту використання застрахованого майна в господарській діяльності страхувальника. Та й форма страхування (добровільна чи обов’язкова) для податкового обліку не важлива. Адже в цьому питанні, як ми вже вказали, орієнтуємося на бухоблік.

Раді допомогти, звертайтесь ще!