Як виправити помилку переведення працівника з сумісництва

Найоптимальніший варіант – це поточною датою звільнити з сумісництва та прийняти на основним місцем.

Таке «переведення» потрібно робити через звільнення/ прийняття. У випадку коли працівник змінює основне місце роботи на сумісництво чи навпаки, місце роботи працівника не змінюється, посада також залишається без змін. Тому оформити це через переведення не можна. Потрібно все оформити через звільнення / прийняття. На цьому також наголошують Держпраці у листі від 16.09.2021 №6147/4/4.1-ЗВ-21, також саме на такій процедурі наголошували і Мінекономіки у листі від 24.06.2024 №4701-05/45070-09.При цьому, трудове законодавство не адаптоване під такий варіант і виникають наступні проблеми, які неможливо вирішити без внесення змін до низки нормативних актів:

• жодна стаття КЗпП не передбачає переведення з основного місця роботи на сумісництво, хоча це є істотною умовою трудового договору, тим більше, що згідно зі ст. 102-1 КЗпП сумісництво – це окремий вид трудових відносин;


• немає можливості внести запис до трудової книжки працівника про таке переведення, оскільки це не передбачено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 №58;


• відсутня можливість відображення такогопереведення у Додатку 5 Податкового розрахунку;не передбачено опції внесення даних про таке переведення до так званої «електронної трудової книжки» на порталі ПФУ;


• ознака основного місця роботи чи сумісництва є визначальною при виборі коду особи у повідомленні про прийняття на роботу, що подається до ДПС і немає можливості відобразити зміни такого статусу.

Тому зміну сумісництва на основне слід робити через звільнення/прийняття.

Якщо оформите таке звільнення/прийняття 2021 роком, то у Вас буде порушення КЗпП. Адже згідно ст. 116 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Згідно ст. 117 КЗпП У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Отже, в день звільнення потрібно виплатити осточний розрахунок.

Отже, найоптимальнішим варіантом є звільнення з сумісництва і прийняття за основним поточною датою.

Раді допомогти, звертайтесь ще!