Облік матеріалів на відповідальному зберіганні та їх подальше використання

У вашому випадку з юридичної точки зору варто проконсультуватися з юристом щодо формулювання умов договору.
Адже в розумінні податкового кодексу (пп.14.1.32) відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256
Аналогічні норми щодо повернення зі зберігання містить і ст.936 Цивільного кодексу.

Тому вказане вами формулювання, що такі ТМЦ можна використовувати у вашій господарській діяльності в разі перевірки можуть визнати або такими, що суперечать законодавству і роблять договір нікчемним, або як підміну звичайного договору купівлі-продажу. Адже в загальному порядку отримані на відповідальне зберігання товари обліковуються на позабалансовому рахунку 023 і на них не переходить право власності до зберігача

Якщо говорити про класичний договір зберігання, то варто звернути увагу на пп. "в" п.14.1.13 ПКУ, в якому зазначено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги - товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

Таким чином в разі зміни умов зберігання потрібно було на дату початку такого використання або укласти саме договір купівлі продажу, оприбуткувати такі плити на баланс і далі використовувати у своїй діяльності. Або визнати дохід від безоплатно отриманих ТМЦ Дт 20 - Кт 745 на суму вартості таких плит.

Також податківці доходять висновку в ІПК від 26.03.2024 р. №1590/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК та від 28.03.2024 № 1685/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, що в разі закінчення договору зберігання і неповернення таких ТМЦ особа, такі товари вважаються поставленими та операція з їх постачання підлягає оподаткуванню ПДВ. Платник податку (поклажодавець) за такими товарами зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п.188.1 ПКУ.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4551

Тобто, базою оподаткування буде ціна постачання, що визначена умовами договору.

Отже, якщо такі плити ви використали раніше, ніж закінчився термін зберігання, то на дату початку використання повинні були визнати дохід від безоплатно отриманих ТМЦ або повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов договору і оформити безпосередньо документи постачання.
У випадку оформлення документів про постачання вже пізніше і оприбуткування/списання саме після того, як фактично такі плити були укладені може також привести до того, що витрати, сплачені сторонній організації за послуги з укладання теж визнають недійсними. Бо по суті у вас не було (саме у вашій власності) чого укладати.

Тому вам варто або обговорити з вашим контрагентом оформлення документів купівлі-продажу саме до моменту укладання, щоб отримати такі плити у власність. Або оприбуткувати такі плити як безоплатно отримані.

Раді допомогти, звертайтесь ще!