Правила використання торгової марки ФОП іншими підприємцями України

Так, інші ФОП можуть працювати під однією торговельною маркою, але лише на підставі дозволу правовласника, оформленого договором. ТМ реєструється виключно на фізичну особу. Оскільки власником ТМ є фізична особа (громадянин), а не ФОП, дохід від надання права на використання ТМ вважається цивільним доходом фізичної особи, оподатковується ПДФО (18%) та військовим збором (5%) і не включається до підприємницького доходу ФОП на єдиному податку.

Власник торговельної марки має виключне право дозволяти використання ТМ іншим особам та забороняти таке використання без дозволу (Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»; Цивільний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863). Тому використання іншими ФОП однієї назви, реклами, логотипу чи оформлення мережі без оформлення прав від власника ТМ не є належним варіантом.

Згідно з українським законодавством, торговельна марка не може бути власністю ФОП як суб’єкта господарювання. Право на реєстрацію та володіння ТМ мають виключно фізичні або юридичні особи Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст. 5. Тому, коли ви як власник ТМ хочете дозволити іншим ФОП використовувати вашу назву чи логотип:

Стороною договору (Ліцензіаром) виступаєте ви як фізична особа (громадянин).
Ваш статус ФОП у цьому випадку не використовується для отримання роялті (плати за використання ТМ).

Якщо інший ФОП або юрособа виплачує вам ці кошти, вони виступають вашими податковими агентами: зобов'язані утримати податки, виплатити вам «чисту» суму та відобразити це у звітності (Додаток 4ДФ).

Надати право використання торговельної марки можна, зокрема, за ліцензійним договором. Відповідно до ст. 1109 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863 за ліцензійним договором правовласник надає іншій особі дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності на визначених умовах. У такому договорі визначають обсяг прав використання ТМ, територію, строк, винагороду (роялті), порядок використання бренду, реклами, вивіски, стандартів оформлення.

Якщо йдеться не лише про використання назви, а фактично про мережу магазинів з єдиною моделлю роботи, стандартами, маркетингом, комерційним досвідом, тоді може застосовуватися договір комерційної концесії (франчайзинг), який регулюється ст. 1115–1129 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863. За ст. 1116 ЦКУ за таким договором передається комплекс прав, а не лише право на знак.

Договір має бути письмовим. Для комерційної концесії це прямо передбачено ст. 1118 Цивільного кодексу України. У договорі доцільно фіксувати номер свідоцтва на ТМ, перелік товарів/послуг, територію використання, строк, умови оплати, стандарти використання бренду, правила реклами, контроль якості.

Торговельна марка реєструється за особою як власником прав, а не за статусом ФОП, тому саме правовласник надає дозвіл іншим ФОП на використання марки.

Якщо застосовувати концесію (франчайзінг), то суб'єком тут може бути тільки ФОП.

Оскільки ТМ належить вам як людині, а франшизу має видавати підприємець, використовується така юридична конструкція:

Крок 1 (Ліцензія): Ви як фізична особа укладаєте ліцензійний договір зі своїм власним ФОП. У цьому договорі ви надаєте своєму ФОП право не лише використовувати ТМ, а й видавати субліцензії або укладати договори комерційної субконцесії (Цивільний кодекс України, ст. 1119).
Крок 2 (Концесія): Ваш ФОП, маючи права автора/власника як людина, укладає договори комерційної концесії з іншими ФОП (франчайзі).

Якщо модель — просто кілька ФОП працюють під одним брендом, зазвичай достатньо ліцензійного договору. Якщо будується мережа з єдиними правилами та бізнес-моделлю — частіше оформлюють комерційну концесію.

Без оформлення такого договору інші ФОП не мають правових підстав використовувати вашу ТМ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!