Валютний контроль і податок на репатріацію при списанні боргу

Валютного контролю немає, а податок на репатріацію можливий

Оскільки заборгованість становить лише 40 грн, банк не ставить таку операцію на контроль. Постанова НБУ № 18 від 24.02.2026 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22?find=1&text#n78 п. 14-3. Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;..." Валютний контроль відсутній, оскільки сума значно менша за 400 тис. грн.

При списання дебіторської заборгованості нерезиденту, прощення заборгованості може бути розцінене як дохід, що згадані у пп. “к” пп. 141.4.1 ПКУ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10752 інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення. Тому з доходів у вигляді прощення дебіторської заборгованості слід сплатити податок на репатріацію за ставкою 15%. Сплачувати слід із суми такого прощення та за рахунок нерезидента під час виплати доходу, прощення боргу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!