Відповідальність ТОВ за продаж слабоалкогольного напою без акцизу
Якщо слабоалкогольний напій підлягає маркуванню акцизними марками, то продаж такого товару без відображення штрихового коду марки у фіскальному чеку вважається порушенням і тягне штраф 100 % вартості проданих товарів за перше порушення та 150 % — за кожне наступне; акт про технічну помилку не звільняє від відповідальності, а пільга щодо незастосування штрафу у такій ситуації законодавством не передбачена.
Обов’язок зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серію та номер) у фіскальному чеку встановлений п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій…» https://zakon.rada.gov.ua/go/265/95-%D0%B2%D1%80. У разі реалізації алкогольних напоїв, які підлягають маркуванню, цей реквізит є обов’язковим елементом розрахункового документа. Відповідно до вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну №13 від 21.01.2016, штриховий код марки акцизного податку входить до обов’язкових реквізитів фіскального чека.
Якщо під час продажу алкогольного напою такий реквізит у чеку не зазначений, контролюючий орган розцінює це як проведення розрахункової операції без видачі розрахункового документа встановленої форми. Фінансова відповідальність за таке порушення передбачена п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій…» https://zakon.rada.gov.ua/go/265/95-%D0%B2%D1%80 — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушенням товарів за перше порушення та 150 % вартості за кожне наступне.
Маркування алкогольних напоїв регулюється Податковим кодексом України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text. Згідно з п. 226.6 Податкового кодексу України маркуванню підлягають алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 % об’ємних одиниць. Водночас алкогольні напої вітчизняного виробництва з вмістом спирту до 8,5 % об’ємних одиниць не підлягають маркуванню. Якщо ж товар фактично має акцизну марку, контролюючі органи при перевірці, як правило, виходять з того, що її реквізити повинні бути відображені у фіскальному чеку.
Щодо норми про нібито незастосування штрафу з 01.10.2025 у випадку, коли марка на пляшці є і сплачено 5 % роздрібного акцизу, така норма в законодавстві відсутня. Обмеження щодо застосування штрафів під час воєнного стану не поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж підакцизних товарів. Це передбачено розд. II Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій…» https://zakon.rada.gov.ua/go/265/95-%D0%B2%D1%80.
Складання внутрішнього акта про технічну помилку або збій у налаштуваннях РРО чи ПРРО може бути використане як внутрішній доказ обставин порушення або як аргумент під час оскарження рішення контролюючого органу, однак саме по собі воно не скасовує факту порушення і не звільняє від застосування фінансових санкцій.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Звітність ФОП: можливість подання нового 1ДФ після помилки
Перевірка розрахунків коефіцієнта резервування відпускних виплат працівників
Помилка при сплаті: як виправити зарахування податків
Помилка в повідомленні: наслідки та штрафи при виправленні дати
Розподіл податкового кредиту при продажу металобрухту: порядок дій
Визначення базового місяця для індексації посади сторожа
Як правильно врахувати дохід при утриманні комісії фінансовою компанією
Запит щодо звіту по інвалідам за перший квартал року
Облік витрат на рекламу в Google: ПДВ та нюанси переходу
Правила перерахунку заробітної плати на рахунок дружини працівника
Зарахування страхового стажу при частковій сплаті ЄСВ: роз'яснення
Нюанси вибору податкової групи для туристичного збору в ПРРО
Поворотна фінансова допомога фізичній особі: умови та оподаткування
Перерахунок благодійної допомоги: пільги та наслідки для податків
Перераховували благодійну допомогу неприбтковим організаціям в межах 4% оподаткованого прибутку попереднього року. Тобто в додатку РІ не заповнювали строку 3.1.9. Підкажіть чи повинні суму благодійної допомоги помножену на 18% відобразити в додатку ПП з кодом…

