Списання природних втрат овочів: податкові наслідки та питання ПДВ

Якщо при зберіганні овочевої продукції відбулося саме псування (гниття), такі втрати вважаються понаднормовими; вони списуються на витрати, зменшують фінрезультат з податку на прибуток, але з ПДВ потрібно нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання.

Під природним убутком розуміється зменшення маси продукції внаслідок природних процесів (випаровування, дихання) без втрати якісних характеристик (п. 5 Інструкції № 75, затвердженої наказом Мінторгу СРСР від 26.03.80 № 75https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0088400-87#Text) - (вважається чинною). Водночас згідно з п. 6 Інструкції № 75 норми природного убутку не застосовуються до товарів, списаних унаслідок псування. Отже, якщо квашена капуста, солені огірки чи томати саме зіпсувалися (згнили, втратили споживчі властивості), такі втрати є понаднормовими.

У бухгалтерському обліку нестачі та втрати запасів, як у межах норм, так і понад них, визнаються витратами звітного періоду (п. 5.7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів № 2, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0002201-07#Text). Відповідно до НП(С)БО 9 «Запаси» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#Text втрати від псування визнаються витратами періоду. Облік ведеться на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків № 291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99.

Проведення:
Списано зіпсовану продукцію – Дт 947 – Кт 26 (або 27)

Якщо винних осіб не встановлено, сума понаднормових втрат додатково відображається на позабалансовому субрахунку 072 до моменту прийняття рішення щодо відшкодування.

Для податку на прибуток об’єкт оподаткування визначається за даними бухгалтерського обліку (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965). Розділ ІІІ ПКУ не передбачає коригувань фінансового результату на суми списання запасів через псування. Тому такі втрати повністю враховуються у складі витрат і зменшують об’єкт оподаткування.

Щодо ПДВ, відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 у разі використання товарів у негосподарській діяльності платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання. Податківці розцінюють втрати та псування продукції як використання поза межами господарської діяльності. Оскільки норми природного убутку не застосовуються до товарів, списаних унаслідок псування, такі втрати вважаються понаднормовими, а отже виникає обов’язок нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання.

База оподаткування визначається згідно з п. 189.1 ПКУ — за товарами/послугами виходячи з вартості їх придбання. Для власної продукції базою є вартість придбаних з ПДВ товарів та послуг, використаних у її виробництві, що припадає на кількість зіпсованої продукції.

Проведення:
Нараховано компенсуючі ПДВ-зобов’язання – Дт 949 (або 947) – Кт 641/ПДВ

Якщо ж частину продукції можна реалізувати за зниженою ціною (після доопрацювання), у такому разі це є господарською операцією з постачання. Податкові зобов’язання з ПДВ визначаються відповідно до п. 188.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4551 — база оподаткування не може бути нижчою за звичайну ціну для самостійно виготовлених товарів.

Отже, при зберіганні квашеної та солоної продукції у випадку її псування втрати визнаються понаднормовими, списуються на витрати, зменшують об’єкт оподаткування з податку на прибуток та зобов’язують нарахувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!