Переведення працівника на дистанційну роботу: наказ чи договір

За загальним правилом не можна переводити працівника на дистанційну роботу одним лише наказом без укладання письмового договору. Проте на період воєнного стану такі обмеження зняті. Давайте розглянемо детальніше ваше запитання.

Ч.11 ст.60‑2 КЗпП прямо передбачає, що в умовах загрози епідемії, пандемії, воєнної агресії тощо дистанційну роботу можна впроваджувати наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового письмового договору про дистанційну роботу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571

Тому доцільно у наказі, який видають зараз (в умовах воєнного стану), зазначити, що дистанційна робота вводиться "на період дії воєнного стану" або "до окремого розпорядження". Тобто такий наказ повинен посилатися на обставини, за яких він виданий, і діяти до їх припинення. Після припинення воєнного стану дистанційну роботу слід або формалізувати окремим письмовим договором за звичайними правилами, або припинити наказом про повернення працівників до звичайного режиму.

У наказі про переведення на дистанційну роботу варто зазначити:

- підставу (воєнний стан, ст.60-2 КЗпП);

- причини переведення на дистанційну роботу;

- строк, на який переведено;

- порядок організації робочого часу і відпочинку;

- порядок виконання обов'язків;

- порядок оплати праці, забезпечення працівника засобами тощо.

Отже, ризики перевірок Аудитслужби мінімізуються, якщо наказ містить усі суттєві умови дистанційної роботи (містяться в типовому договорі та ст.60-2 КЗпП) і чітко документує підстави та строк переведення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!