Якщо відрядження завершується 01.03, відпустка має починатись з 02.03, або відрядження звершується 28.02 і тоді відпустка починається з 01.03, адже одночасно у відрядженні та відпустці працівник перебувати не може.

В дотримуючись такого принципу проблем з відрядженням не буде, адже законодавство не забороняє одразу після відрядження почати відпустку без повернення на підприємство.

При цьому наказ про відпустку має бути видано і працівника з ним ознайомлено до початку відрядження.

Якщо одразу після відрядження без повернення на підприємство у працівника починається відпустка, добові та інші витрати відшкодовуються тільки за дні відрядження, а проїзд назад з відпустки не відшкодовується взагалі або відшкодовується з одночасним оподаткуванням ПДФО та ВЗ його вартості як додаткового блага.
При цьому строки звітування за відрядження не продовжуються і залишаються згідно з пп. 170.9.3 ПКУ до кінця наступного місяця за місяцем закінчення відрядження.
Згідно з пп. 170.9.1 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n21042) фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
Таким чином, за дні безпосередньо відрядження мають бути докази перебування у місті відрядження. Відмітка про перетин кордону при виїзді з України буде підтвердженням початку закордонного відрядження, а далі мають бути інші документи (готельні рахунки, документи про оплату інших витрат тощо). Відмітка про перетин кордону на в’їзд в Україну вже не стосується періоду відрядження, а це означає, що вона і не буде доказом.

Раді допомогти, звертайтесь ще!