Пальне для генераторів списується на рахунок 23 або 91 залежно від того, чи воно безпосередньо формує собівартість продукції, чи забезпечує загальновиробничі потреби.

Відповідно до п. 11 НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.1999 № 318, до виробничої собівартості продукції включаються прямі матеріальні витрати та інші прямі витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції. Якщо генератор забезпечує роботу конкретного виробничого обладнання і витрати пального можна прямо віднести до виготовлення продукції, такі витрати обліковуються на рахунку 23 «Виробництво» (Інструкція про застосування Плану рахунків, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 № 291).

Згідно з п. 15 НП(С)БО 16 та Інструкцією № 291, на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» обліковуються витрати на обслуговування та управління виробництвом, у тому числі витрати на утримання виробничих приміщень, освітлення, енергозабезпечення цеху в цілому. Якщо генератор використовується для забезпечення функціонування виробничого приміщення (освітлення, вентиляція, загальне електроживлення), пальне списується на рахунок 91 з подальшим розподілом відповідно до п. 16 НП(С)БО 16.

Якщо один генератор одночасно забезпечує і конкретне обладнання, і загальні потреби цеху, витрати доцільно розподіляти між рахунками 23 і 91 за економічно обґрунтованою базою розподілу, визначеною в наказі про облікову політику (п. 2.1 Методрекомендацій з формування облікової політики, затверджених наказом Мінфіну України від 27.06.2013 № 635).

Проведення:

Відпущено пальне зі складу: Дт 203 – Кт 203 (внутрішнє переміщення за місцем зберігання, за потреби аналітики)

Списано пальне на виробництво (прямі витрати): Дт 23 – Кт 203

Списано пальне на загальновиробничі потреби: Дт 91 – Кт 203

Отже, якщо генератори забезпечують саме виробничий процес — можливе застосування рахунку 23; якщо це енергозабезпечення цеху в цілому — рахунок 91 з подальшим розподілом.

Раді допомогти, звертайтесь ще!