Списання дебіторської заборгованості за міжнародними платежами на кінець року

Так, таку «дебіторку» списати можна, але не як безнадійну заборгованість, а як витрати на банківські послуги з одночасним відображенням доходу в повній сумі за договором.

Відповідно до п. 5 та п. 7 НП(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.1999 № 290, дохід від надання послуг визнається у сумі, визначеній договором, без зменшення на суму витрат, пов’язаних із отриманням цього доходу. Тому якщо інвойс виставлено на повну суму (наприклад, 1 000 євро), дохід відображається саме в цій сумі.

Згідно з п. 6 НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.1999 № 318, витратами звітного періоду визнаються витрати, які призводять до зменшення власного капіталу, зокрема витрати на оплату банківських послуг. Комісія банку-нерезидента за міжнародний переказ є витратами підприємства.

Тому порядок обліку такий:

Визнано дохід за актом/інвойсом:
Дт 362 – Кт 703

Надійшла валюта (за мінусом комісії):
Дт 312 – Кт 362 (на фактично отриману суму)

Списано суму утриманої банківської комісії:
Дт 92 або 949 – Кт 362

Після цього розрахунки з нерезидентом закриваються повністю, і окремо «безнадійною» таку заборгованість визнавати не потрібно (п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», наказ Мінфіну України від 08.10.1999 № 237).

Якщо підприємство є платником податку на прибуток, то витрати на банківські послуги враховуються за правилами бухгалтерського обліку (п. 134.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI). Окремих податкових різниць щодо таких комісій ПКУ не встановлює.

Отже, при закритті року таку «недоотриману» суму не слід списувати як безнадійну дебіторку — її потрібно оформити як витрати на банківські послуги з належним підтвердженням (виписка банку, SWIFT-повідомлення).

Раді допомогти, звертайтесь ще!