Алгоритм списання знищеного товару в умовах війни: рекомендації

Знищені внаслідок війни товарні запаси можна списати до складу витрат на підставі документів про форс-мажор і результатів інвентаризації без нарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань.

Списання знищених товарів здійснюється за загальними правилами бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей, передбачених на період воєнного стану. Перш за все підприємство має провести інвентаризацію відповідно до п. 7 розд. I Положення № 879, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879. За її результатами складаються інвентаризаційний опис, звіряльна відомість і протокол інвентаризаційної комісії.

На підставі протоколу комісії оформлюється акт на списання запасів, який є первинним документом, що підтверджує вибуття товарів. Далі в обліку відображається:

Проведення:
Списання знищених товарів – Дт 977 – Кт 281

Списання включається до витрат того звітного періоду, в якому було затверджено акт списання,.

Щодо ПДВ, при втраті товарів, придбаних з податковим кредитом, діє звільнення від нарахування компенсуючих податкових зобов’язань, передбачене пп. 32-1 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України. Вона поширюється на втрати внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) у період воєнного стану, зокрема військових дій, пожеж, обстрілів тощо. Норми п. 198.5 ПКУ в такому випадку не застосовуються.

Важливо мати документальне підтвердження, зокрема:

акт про пожежу або знищення від ДСНС;
документи інвентаризації;
акт списання;
за можливості — сертифікат ТПП України про форс-мажор або витяг з ЄРДР.

З точки зору податку на прибуток, коригування не передбачені — вартість списаних запасів повністю зменшує фінансовий результат на підставі облікових даних (пп. 134.1.1 ПКУ).

Таким чином, списання знищених товарів оформлюється як звичайне списання запасів, але з обов’язковим посиланням на обставини непереборної сили, що підтверджується належними документами, і надає право не нараховувати ПДВ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!