Утилізація електронного обладнання: вимоги та законодавчі норми України

Так, мережеве обладнання підлягає обов’язковій утилізації через спеціалізовані організації, які мають ліцензію на поводження з відходами.

Обладнання, таке як роутери, маршрутизатори та джерела безперебійного живлення (ДБЖ), належить до електричного та електронного обладнання (ЕЕО), що віднесене до відходів, поводження з якими регулюється Законом України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX. Відповідно до положень цього закону, юридичні особи зобов’язані передавати відходи ЕЕО лише тим суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на їх збирання, зберігання, обробку, утилізацію або знешкодження. Таке обладнання не можна утилізувати самостійно або викидати разом з побутовим сміттям, оскільки воно містить небезпечні речовини, включаючи акумулятори, плати, полімери, електроліти.

Окрім вищезгаданого обладнання, обов’язковій утилізації через ліцензовані підприємства підлягає також інша електронна техніка, зокрема системні блоки, ноутбуки, монітори, офісне обладнання (принтери, сканери, МФУ), картриджі, побутова техніка, освітлювальні прилади (особливо ртутні та світлодіодні), акумулятори та батарейки. Вся така техніка класифікується як небезпечні або специфічні відходи згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2023 № 1102, яка затверджує Порядок класифікації відходів.

Списання обладнання з балансу здійснюється згідно з НП(С)БО 7 «Основні засоби», а також Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Мінфіну № 561. У разі, якщо об’єкт є малоцінним необоротним матеріальним активом (МНМА) і повністю замортизований, його списання оформлюється на підставі акта комісії, створеної наказом керівника підприємства. У такому разі податкових зобов’язань з ПДВ не виникає, якщо підприємство має підтвердження факту фізичної ліквідації об’єкта, що не передбачає подальшого використання (п. 189.9 Податкового кодексу України).

Для належного документального оформлення утилізації необхідно укласти договір із підприємством, яке має ліцензію на поводження з небезпечними відходами, та отримати акт приймання-передачі такого обладнання і акт про надання послуг утилізації. Ці документи підтверджують виконання обов’язку підприємства щодо екологічної безпеки та дозволяють уникнути податкових наслідків.

Перелік норм законодавства щодо утилізації
Процес списання та утилізації регулюється такими нормативними актами:

• Закон України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX — визначає правові та організаційні засади діяльності у сфері управління відходами, у тому числі електричним та електронним обладнанням, і встановлює обов’язок передавати такі відходи спеціалізованим суб’єктам господарювання.
• Податковий кодекс України, п. 189.9 — регулює порядок оподаткування ПДВ при ліквідації основних засобів; у разі підтвердження ліквідації або передачі на утилізацію актом списання податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.
• НП(С)БО 7 «Основні засоби» — встановлює правила вибуття, списання та ліквідації необоротних активів, у тому числі малоцінних необоротних матеріальних активів.
• Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну № 561 — регламентують створення комісії, оформлення актів на списання та документальне підтвердження ліквідації активів.
• Постанова Кабінету Міністрів України від 20.10.2023 № 1102 «Про затвердження Порядку класифікації відходів» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2023-%D0%BF) — використовується для визначення коду відходів електронного обладнання при передачі його на утилізацію.

Раді допомогти, звертайтесь ще!