Алгоритм дій для відшкодування збитків підприємства в зоні бойових дій
У ситуації, що склалася, збитків зазнали дві різні особи — фізична особа як власник нерухомого майна та юридична особа (ТОВ) як орендар і власник рухомого майна, тому дії щодо фіксації та подальшого відшкодування шкоди здійснюються кожною стороною окремо в межах її майнових прав.
Насамперед необхідно забезпечити офіційну фіксацію факту пошкоджень унаслідок ракетного обстрілу. Для цього слід звернутися до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка складає акт про пожежу, руйнування або інший документ, що підтверджує факт та характер пошкоджень унаслідок бойових дій. Паралельно подається заява до Національної поліції про вчинення кримінального правопорушення за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни), після чого відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань і видається витяг з ЄРДР. Ці документи є базовими для подальшого списання майна, податкового обліку та отримання компенсації.
Фізична особа — власник будівель і приміщень самостійно подає інформаційне повідомлення про пошкоджене нерухоме майно до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій. Таке повідомлення може бути подане через портал або застосунок «Дія» в межах програми «єВідновлення» або в інший передбачений законодавством спосіб. Саме фізична особа як власник нерухомості є заявником і потенційним отримувачем компенсації за зруйновані будівлі та приміщення.
ТОВ як орендар зобов’язане окремо зафіксувати втрати власного майна, яке перебувало в орендованих приміщеннях. Для цього на підприємстві створюється комісія та проводиться інвентаризація пошкоджених і знищених активів — основних засобів (оргтехніка, меблі тощо) та запасів. Результати інвентаризації оформлюються відповідними актами списання. Але, інвентаризація може бути проведена тільки у разі безпечног доступу до таког майна. Списання знищених основних засобів у бухгалтерському обліку відображається як списання їх залишкової вартості на витрати, а щодо податку на прибуток фінансовий результат коригується відповідно до пп. 138.1 та 138.2 Податкового кодексу України. Вартість знищених товарів і матеріалів списується на витрати за правилами бухгалтерського обліку без окремих податкових різниць.
Щодо податку на додану вартість, у період дії воєнного стану та за наявності документів, що підтверджують знищення майна внаслідок обставин непереборної сили, компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 Податкового кодексу України не нараховуються на підставі п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Підтверджувальними документами є акти ДСНС, витяг з ЄРДР, внутрішні акти інвентаризації та списання, а також, сертифікат Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин.
Правовідносини між орендодавцем і орендарем додатково регулюються умовами договору оренди. Як правило, відновлення зруйнованої нерухомості є обов’язком власника, тоді як збитки щодо рухомого майна несе орендар. Відповідно, кожна сторона самостійно звертається за компенсацією шкоди щодо належного їй майна, використовуючи спільні документи, що підтверджують факт і причини руйнувань.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Коректне оформлення фіскального чека при інтернет-торгівлі одягом
Вплив попередньої діяльності ФОП на реєстрацію платником ПДВ
30 квітня 2026р. зареєстрували ФОП з іншими КВЕДами також на єдиний податок 2 група. Але по умовах…
Які вимоги щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у березні
З 12.03.2026 було прийнято ще 7 працівників, один із них — особа з інвалідністю (основне місце роботи).
За березень цьому працівнику нарахована зарплата менше мінімальної. З квітня зарплата вже нараховується у розмірі…
Обов'язок сканування трудових книжок для різних категорій працівників
Уточнення назв посад відповідно до класифікатора професій підприємства
Чи потрібно відображати штраф за ЄСВ у фінансовій звітності
Як заповнити уточнюючий розрахунок по ПДВ з помилками
Необхідні проводки для нарахування та виплати декретних виплат
Які проводки потрібно сформувати в програми по нарахування та виплаті декретних…
Чи можливо застосувати ПСП під час простою працівника
Правильність зазначення призначення платежу для ФОП 2 групи
Коли подавати об'єднаний звіт: до чи після квартальної звітності
Імпорт металу з Польщі: нюанси НДС та податкових документів
Виплата декретних: можливість відмови та розрахунок сум декрету
Облік послуг перекладу для підприємства-експортера: важливі нюанси
Чи порушує юрособа правила, використовуючи термінали на касах
Облік придбання комплексних обідів для співробітників: нюанси та наслідки
Відповідальність за неподання нульових Ведомостей у ТЦК 2024-2025
34 000,00 грн. могут оштрафовать за 2024 и 2025 годы…

