Податкові наслідки відповідального зберігання: покупець і постачальник

За ч. 4 ст. 946 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4468 установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі. При цьому за ч. 3 ст. 947 ЦКУ при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. 455 ЦКУ положення параграфу 1 "Загальні положення про зберігання" цієї глави (тобто глави 66 "Зберігання") застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.

Тобто якщо не зазначено у окремих статтях іншого - загальні правила зі ст. ст. 936 - 954 ЦКУ діють для будь-якого договору зберігання. Тож, аналізуємо, для відповідального зберігання чи якісь окремі вимоги (спеціальні норми).

Не бачимо тут ризику визнання доходу (маємо на увазі - доходу від реалізації послуг) у підприємства, яке безоплатно надає послуги зберігання. Дебіторської заборгованості тут за послугами не виникає, бо за умовами договору зберігання - безоплатне.

ПДВ за безоплатними послугами зберігання

Послуги зі зберігання є об’єктом оподаткування ПДВ, навіть, якщо вони безоплатні. Згідно пп. "в" пп. 14.1.13 ПКУ вважаються безоплатно наданими товари, товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Тож прописано окремі правила для самих товарів, які передаються на зберігання (схов, відповідальне зберігання)

Безоплатне надання послуг - це операція з їх постачання для цілей ПДВ (пп. "в" пп. 14.1.185 ПКУ). Відповідно у платника ПДВ виникає обовязок нарахувати ПЗ з ПДВ за операцією постачання (пп. "б" п. 185.1 ПКУ). База оподаткування - виходячи з договірної вартості, але не нижче звичайних цін (для власно вироблених послуг) (п. 188.1 ПКУ, ІПК ДФС від 10.11.2017 № 2579/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Як зауважують податківці при безоплатному постачанні товарів/послуг складаються дві податкові накладні:
- одна – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
- інша – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

При цьому - перша ПН на договірну вартість на імя контрагента (поклажедавця). Друга - на перевищення мінбази (тип 15) "на себе" (див. п. 8 та п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307). Якщо складаєте зведену для донарахування до мінбази - тип 15, ознака зведеної 3 (п. 11 Порядку № 1307). Ігнорувати ці вимоги не варто, адже ризики 1) донарахування ПЗ 2) штраф за нереєстрацію ПН на донарахування до мінбази.

Податок на прибуток: Так, зберігачі, які є високодохідниками або малодохідниками-«добровольцями», повинні будуть збільшити фінрезультат на вартість послуг, безоплатно наданих, зокрема: 1) неплатникам податку на прибуток (крім фізосіб) і платникам податку на прибуток за ставкою 0 % (п.п. 140.5.10 ПКУ); 2) неприбутковим організаціям у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (п.п. 140.5.9 ПКУ).

Поклажодавець, відобразить у бухобліку дохід на вартість безоплатно отриманих послуг зі зберігання одночасно з витратами такою незвичною проводкою: Дт 23, 92, 93 — Кт 719 (залежно від того, які саме товари зберігалися безоплатно). Розраховувати будь-які різниці у зв’язку з безоплатним отриманням послуг ПКУ не вимагає.

Раді допомогти, звертайтесь ще!