Для первинних документів використовують вартісні показники з двома знаками після коми.

ЦКУ визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2690):

"Стаття 524. Валюта зобов'язання

1. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті."

Закон про ціни і ціноутворення № 5007 в ст. 10 визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n54):

"2. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України."

Закон про бухоблік № 996 також визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14?find=1&text=%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88#n94):

"Стаття 5. Валюта бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України. На вимогу користувачів фінансова звітність може бути додатково перерахована в іноземну валюту."

Отже, оскільки ціни в Україні визначають в гривні (грошовій одиниці України), а дробні частини гривні позначаються копійками і більш дрібної грошової одиниці немає, ніж копійка, то при визначенні ціни в гривнях після коми може стояти не більше двох знаків.

Тому для первинних документів використовують вартісні показники (ціни за одиницю, суму податків, та суму разом) в гривні з копійками (2 знаки після коми).