Податкові зобов'язання при прощенні боргу юридичними особами

У такому разі виникає необхідність застосування лише коригування із пп. 139.2.1 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20251005#n10685.

1. Згідно з чинним законодавством прощення боргу є одним із видів припинення зобов'язання. Так, в ч. 1 ст. 605 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3033 визначено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. При цьому ЦКУ не встановлює ніяких умов щодо оформлення прощення боргу. Тому як варіант це можна зробити шляхом направлення Вами контрагенту листа або іншого офіційного документа, в якому буде чітко вказано про прощення заборгованості. На підставі останнього в бухобліку суму прощеної дебіторки Вам слід списати на витрати (звичайно, якщо раніше під таку дебіторку Ви не створювали резерв сумнівних боргів) - див. п. 11 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o29. У бухзаписах це можна показати так: Дт 944 Кт 361.
2. Щодо прибуткових наслідків, то тут все залежить від того, чи веде Ваше підприємство облік податкових різниць. Судячи із запитання, припускаємо, що веде. Тому в такому разі під час списання (прощення) означеної заборгованості Вам треба збільшити фінрезультат згідно з пп. 139.2.1 ПКУ (рядок 2.1.3 додатка РІ).

Разом зменшити фінрезультат згідно з пп. 139.2.2 ПКУ Вам, очевидно, не вдасться. Оскільки прощення заборгованості не потрапляє під жодну із ознак податкової безнадійності із пп. 14.1.11 ПКУ.

В результаті з метою оподаткування витрати від списання такої заборгованості Вам не впливатимуть на оподаткування взагалі.

Раді допомогти, звертайтесь ще!