Звільнення працівника з неповерненою безвідсотковою фінансовою допомогою: наслідки

Працівника, який бажає звільнитися, підприємство зобов’язане звільнити, навіть якщо він не повернув безвідсоткову поворотну фінансову допомогу. Це право працівника передбачене статтею 38 Кодексу законів про працю України, і роботодавець не має підстав його обмежувати. Утримувати неповернену допомогу із зарплати при розрахунку також не можна, оскільки це не входить до переліку випадків, передбачених статтею 127 КЗпП.

Оподаткування можливе лише у двох випадках:
якщо кредитор (підприємство) прощає борг працівнику;або якщо спливає строк позовної давності.У такому випадку відповідно до п. 164.2.17 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627) вартість неповерненого боргу стає доходом фізичної особи.

Після звільнення договір про поворотну допомогу залишається чинним. Якщо працівник її не поверне, підприємство має право звернутися до суду. Якщо мине строк позовної давності (три роки згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України), і борг не буде погашений, у бухобліку його можна списати до витрат, а в колишнього працівника виникає дохід, з якого він самостійно має сплатити ПДФО та 5% військового збору. Якщо борг буде прощений до сппливу терміну давності, діє такий порядок: якщо працвник був повідомлений належним чином, він сам спалчує податки та подає декларацію про майновийс тан та доходи. Якщо ж не був повідмлений про прощення - податки сплачує підприєство.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4:
сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається у податковому розрахунку за ф. 4ДФ під ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 та 4а, 5 та 5а, тобто проставляється «0»;
інші доходи, які згідно з ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відображаються у податковому розрахунку за ф. 4ДФ під ознакою доходу «194». (також тільки сума, без податків)
Враховуючи вищевикладене, сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається юридичною особою – кредитором у податковому розрахунку у 4ДФ під ознакою доходу «107». При цьому фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.
Водночас сума списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позовної давності, розмір якої не перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку у 4ДФ під ознакою доходу «194» як виплата інших доходів.

Прощення. Якщо підприєство повідомляє працвинка про прощення боргу, податки також сплчує сам працвник. Якщо ж повідомлення належним чином не було - податки спалчує підприємсвто (18% ПДФО та військовий збір 5%) Роз'яснення податкової https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/509998.html

Таке прощення боргу може бути застосовано підприємством в будь який момент, за власним бажанням. Але в такій ситуаціїї є нюанси щодо того, хто саме буде спалчувати податки. Оподаткування , до речі, таке саме , як і в попередньому випадку (тобто є неоподаткована сума за 164.2.7 ПКУ).
Отже, від того , чи повідомив кредитор належним чином боржника про прощення заборгованості - залежить, хто буде спалчувати податки: або податковий агент, або сам боржник самостійно.
Якщо податковий агент за самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, анулював борг фізособи до закінчення строку позовної давності, та не сповістив фізособу про прощення боргу, то податки утримує кредитор (підприємство). Якщо сповістив і є письмові докази цього (зазвичай повдіомлення пошти) - тоді сама фізична особа платить податки за себе, підприємство податків не утримує, тільки подає в 4ДФ суму прощеного боргу. . Неоподаткована сума додаткового блага при прощенні боргу (п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ) у 2025 році 2000 грн (25% мінзанрплати), отже в тому періоді, коли борг буде прощено, слід вказати в додатку 4ДФ вказати суму прощеного боргу за кодом 189 у неоподаткованій сумі та за кодом 126 в оподаткованій сумі, та сплатити податки. (якщо не повідомили), або- вказати без податків, якщо повідомлено було вищевказаним способом. Документальне оформлення - наказ про прощення боргу.

Але сторони можуть додатковою угодою продовжити дію догвору. Той факт, що працвник звільнився, не списує його боргу. Договір укладний з фізособою, і він продовжує діяти

Раді допомогти, звертайтесь ще!