У разі виробництва алкогольних напоїв маркування акцизною маркою є обов’язковим і стосується не лише моменту реалізації, а й етапу зберігання продукції. Згідно з п. 226.1 Податкового кодексу України, виробники зобов’язані маркувати алкогольні напої марками встановленого зразка. А згідно з п. 226.11 ПКУ, зберігання, транспортування і продаж немаркованої в установленому порядку продукції — заборонено. Важливо також, що відповідно до п. 226.9 ПКУ, алкогольні напої вважаються немаркованими, якщо зазначена на марці сума податку не відповідає ставці, чинній на момент розливу продукції. Отже, саме дата розливу визначає правильність маркування, і марку слід наклеювати ще до надходження продукції на склад, одразу після розливу, до того, як продукція буде визнана готовою до реалізації.

Враховуючи, що склад знаходиться на одному майданчику з виробництвом, це нічого не змінює: у момент закінчення розливу і закупорювання алкогольний напій вважається готовою продукцією, яка вже має бути маркованою. Наклеювання марки в момент відвантаження товару клієнту — це надто пізно і порушує вимоги до обігу підакцизної продукції.

Щодо терміну «використання» акцизної марки: прямої норми щодо строку її придатності законодавство не містить. Але, згідно з Положенням про виробництво, зберігання і продаж марок (КМУ від 27.12.2010 № 1251 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1251-2010-%D0%BF#Text), у разі пошкодження або невикористання марки підлягають поверненню на утилізацію, і тільки сплачений акциз може бути відшкодований. Це означає, що тривале зберігання невикористаних марок без прив’язки до реального виробництва є небажаним і має бути обґрунтованим.

Раді допомогти, звертайтесь ще!