Обмеження та норми списання при ремонті орендованих приміщень

Облік витрат на ремонт орендованого майна залежить від того, чи спрямовані ці роботи на підтримання об'єкта в робочому стані (поточний ремонт), чи на збільшення майбутніх економічних вигод від його використання (поліпшення).

Поточний ремонт — це роботи для підтримання об'єкта в робочому стані. Витрати на такий ремонт включаються до складу витрат звітного періоду (Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», п. 15).
Поліпшення — це модернізація, реконструкція тощо, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод. Такі витрати капіталізуються, тобто збільшують вартість активів (Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», п. 14).
Важливо, що сума витрат на поточний ремонт не має значення. Визначальною є саме мета, з якою проводяться роботи. Рішення про характер та ознаки робіт (ремонт чи поліпшення) приймає керівник підприємства.

Отже, якщо ремонт проводиться виключно для підтримання приміщення в придатному для використання стані (поточний), вся його вартість, незалежно від суми, відноситься на витрати періоду (наприклад, на рахунки 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» тощо).

Законодавство не встановлює єдиних норм списання будівельних матеріалів для поточного ремонту, що виконується господарським способом (власними силами). Підприємство має самостійно обґрунтувати обсяг використаних матеріалів. Для списання матеріалів необхідно створити внутрішні первинні документи. Керівник наказом створює комісію, яка складає дефектний акт (з переліком робіт і потрібних матеріалів) та акт на списання матеріалів після завершення ремонту. В ньому зазначаються найменування, кількість та вартість фактично використаних матеріалів. Цей акт, затверджений керівником, є первинним документом, на підставі якого бухгалтер відображає списання матеріалів з балансу на відповідні рахунки витрат.

Раді допомогти, звертайтесь ще!