Витрати на відрядження: хто несе відповідальність за оплату

Так, ваша думка є вірною. Витрати на відрядження слід класифікувати за їх функціональним призначенням (метою), а не за формальною належністю працівника до певного підрозділу. Оскільки мета відрядження — демонстрація продукції потенційним покупцям, ці витрати є витратами на збут і мають відображатися на рахунку 93 «Витрати на збут».

Обґрунтування

Ключовим критерієм для класифікації витрат у бухгалтерському обліку є їх економічна суть та зв'язок з певним видом діяльності, а не штатний розпис чи назва підрозділу, в якому працює співробітник.

Витрати на збут (рахунок 93) До витрат на збут належать витрати, безпосередньо пов'язані з реалізацією (збутом) продукції. Згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», п. 19, до них, зокрема, включаються витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), а також інші витрати, пов'язані зі збутом продукції. Відрядження з метою демонстрації продукції потенційним клієнтам є класичним прикладом маркетингової та передпродажної діяльності, тому всі пов'язані з ним витрати (проїзд, проживання, добові тощо) є витратами на збут.
Загальновиробничі витрати (рахунок 91) На рахунку 91 обліковуються непрямі витрати, пов'язані з організацією та управлінням виробничим процесом. Це, наприклад, амортизація виробничого обладнання, оренда цеху, зарплата управлінського персоналу цехів тощо (Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», п. 15). Демонстрація готової продукції покупцям не належить до процесу її виробництва, тому відносити ці витрати на рахунок 91 некоректно.
Отже, незважаючи на те, що працівник є співробітником «Відділу розробки», його участь у відрядженні зумовлена необхідністю забезпечити процес продажу. Тому витрати на його відрядження, так само як і витрати на відрядження співробітника відділу збуту, слід відображати на рахунку 93.

Раді допомогти, звертайтесь ще!