Податкові наслідки для ТОВ при перевищенні витрат на матеріали

База оподаткування при продажу власновиробленої продукції не може бути нижчою ніж звичайна ціна.

Термін «звичайна ціна» визначено п. 14.1.71 ПКУ. По суті, йдеться про договірну ціну, яка відповідає рівню ринкових цін. Але не завжди на ринку наявні такі самі товари. Якщо проаналізувати поняття ринкової ціни (п.14.1.219 ПКУ), ідентичних товарів (п.14.1.80 ПКУ), однорідних товарів (п.14.1.131 ПКУ), можна дійти висновку, що звичайна ціна формується з урахуванням наступних факторів: рівень попиту на такі або подібні товари;
наявність і кількість подібної продукції на ринку (кон’юнктура ринку); стосунки з покупцем (його платоспроможність, надані знижки); наявність продукції на складі; брак обігових коштів; закінчення терміну придатності; просування продукції на ринку (маркетингові і рекламні заходи) та інші.

Тож у разі постачання власної продукції платникові ПДВ важливо дотримуватися обмеження звичайної ціни. Мета обмеження бази для ПДВ не допустити перевищення суми ПК під час придбання матеріалів, сировини (з ПДВ у платників податку), які формуватимуть собівартість самостійно виготовленої продукції, над сумою ПЗ за реалізованою продукцією.
Згідно з п. 188.1 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4551 згідно з яким «…база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг…».

Якщо це правило не виконується і база оподаткування перевищує фактичну ціну постачання самостійно виготовлених товарів (якщо звичайна ціна є більшою за договірну), продавець складає дві податкові накладні:

одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;

іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною.

Нюанси складення ПН на суму перевищення наведені в роз’ясненні податківців: https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/591715.html

Раді допомогти, звертайтесь ще!