Відновлення діяльності: дії з ПДВ та незареєстрованими документами

Звісно, потрібно зареєструвати усі ПН та РК.

Але при цьому слід мати на увазі, що згідно з п.192.1 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4621 ), «розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування».

Тобто, наприклад, якщо дата ПН – 14.03.22 р., та дата РК – 16.02.23 р. – зараз Ви такий РК ніяк не зареєструєте. Тому що з дати ПН (14.03.22 р.) минуло більше ніж 1095 кал/день.

Щодо ПН – також Ви ніяк не зможете зареєструвати ПН, якщо минуло більше 1095 кал/днів з дати складення : «…як податкова накладна, так і розрахунок коригування до неї, можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної» (роз’яснення ГУ ДПС у Черкаській області «Терміни для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних» опубліковано 26.03.24 р., посилання на повний текст: https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/767775.html ).

Також слід мати на увазі, що призупинення певних строків до 01.08.23 р. згідно з п.69.9 підр.10 розд.ХХ ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 ) не розповсюджується на строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Та після реєстрації ПН/РК подаєте декларації з ПДВ.

При цьому, якщо через певні причини Ви не зареєстрували ПН– все одно зазначаєте в розділі І у відповідних рядках зобов’язання з ПДВ: «Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період» (п.201.10 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5052 ).

Та відображаєте також в додатку 1 в таблиці 1.1 «Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов'язань за звітний (податковий) період».

Це саме стосується і РК на збільшення ПДВ – відображаєте їх в декларації з ПДВ (рядок 7.1 «Коригування обсягів постачання та податкових зобов'язань» ) та в додатку 1 таблиці 1.2 «Відомості про коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 192, пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість».

Але якщо мова йде про РК на зменшення зобов'язань з ПДВ – Ви зазначаєте в декларації (також рядок 7.1) тільки зареєстровані РК. Тому що «постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної» (п.п.192.1.1 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4621 ).

Також Ви відображаєте в складі податкового кредиту РК на зменшення ПДВ, незалежно від того, зареєстрований такий РК чи ні:

«відсутність факту реєстрації отримувачем товарів/послуг розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), у Реєстрі не звільняє його від обов’язку зменшити суму податкового кредиту за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування» (п.17 Порядку № 569, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/569-2014-п#n11 )

Раді допомогти, звертайтесь ще!