ПКУ в ст. 14.1.6 зазначає - Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів, та використовує його виключно для власних потреб чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації або зберігання пального для інших осіб.

Критерій щодо 200 куб. м не застосовується до ємностей суб’єктів, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.
(пп. 14.1.6 ПКУ, зміни за Законом № 391-IX від 18.12.2019).

Тому, ваше припущення про «2 куби» є помилковим. Йдеться не про 2 м³ (2000 літрів), а про 200 м³ (200 000 літрів). Ви можете зберігати пальне в ємностях на 5 чи навіть 10 тис. літрів, або більше — це саме по собі не створює обов’язку реєструвати акцизний склад, тільки загальна місткість 200 м3 вже створює такий обов'язок.

Обмеження щодо «2000 літрів» справді існує, але воно пов’язане виключно з тимчасовим порядком у період воєнного стану для зберігання пального для генераторів без ліцензії (п. 18 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ, Перехідні положення з-ну 3817 глава ХІІІ). Після закінчення воєнного стану таке послаблення діятиме ще 30 днів. Але якщо ви все одно плануєте отримати ліцензію на зберігання пального, це обмеження для вас не актуальне.

Щодо цистерни:

Не потрібно встановлювати витратоміри-лічильники та/або рівнеміри-лічильники у приміщеннях або територіях, які не є акцизними складами. Це головне. Рівнеміри для ємностей власного зберігання пального потрібні, якщо загальна місткість ваших ємностей перевищує 200 куб. м або якщо ви отримуєте понад 1000 куб. м пального за рік, а ваше приміщення підпадає під визначення акцизного складу. В такому випадку, ви маєте отримати ліцензію на зберігання пального і зареєструвати резервуари з рівнемірами в Єдиному державному реєстрі.

А решта вимог - якщо це не акцизний склад , то потрібно дотримуватися загальних вимог до безпечного зберігання, зокрема, пожежної безпеки та охорони праці для неакцизного зберігання пального. Вимоги до пожежної безпеки включають запобігання ризикам вибуху та пожежі, а вимоги охорони праці – безпеку для працівників, які працюють із цистерною. Це не є податковим питанням.

Про отримання ліцензіїї та заповнення заяви є докладна стаття тут https://7eminar.ua/news/4033-zayava-na-licenziyi-na-pravo-zberigannya-palnogo-dlya-vlasnix-potreb

Якщо слідувати ланцюжку ваших дій, то після визначення способу, яким буде поповнюватися запас пального (знайдено постачальника), слід визначити спосіб, яким буде воно витрачатися - тобто придбання насосу чи іншого обладнання, для зручності бажано електричного з лічильником, адже в обліку потрібно буде первинними документами оформлювати рух такої ТМЦ як пальне не тільки при кінцевому списанні, але й кількість заправленого пального в техніку, тобто все відбуватиметься так само, як при складському русі запасів.

Щодо використання та списання пального, це залежить від того, для яких власних потреб воно використовується. Зазвичай це власний транспорт. В такому разі, слід встановити норми щодо кожного транспортного засобу (докладно про встановлення норм зазначено в статті https://7eminar.ua/news/2377-spisannya-paliva-na-pidprijemstvi), вести подорожні листи (також є стаття на цю тему https://7eminar.ua/news/1998-podoroznii-list). Норми, та форма подорожнього листа встановлюється підприємством , закріплюється наказом. Щодо обліку заправок, доцільно вести складський документ - журнал, або відомість, або оформлювати окремими складськими накладними (наприклад, заправка транспортного засобу - Дт203/Бак автомобіля №1- Кт203/цистерна, а підставою для такого проведення буде саме запис в первинному документі -журналі, або складський ордер, або інший первинний документ.

Подорожні листи є первинним документом для обліку роботи транспорту, (у разі якщо це не транспорт, а техніка - замість подорожнього листа, що фіксує пробіг, доцільно вести журнал обліку роботи мотогодин), і за такими первинними документами робиться розрахунок кількості витраченого пального за встановленими нормами, на підставі бухдовідки, та складається акт списання пального. Періодичність встановлюється розпорядчими документами підприємства. Придбання пального забезпечується за документами постачальника (Дт203/цистерна - Кт631, Дт6442 Кт631)

Більше інформації про облік пального на підприємстві - у вказаних статтях.

Далі, через рік, при настанні терміну сплати чергового річного платежу, підприємство повинно сплатити його та подати заяву із позначкою "внесення чергового платежу за ліцензію". Форма заяви така сама, як і при первинному отриманні, а заповнення її регулюється Постановою 374 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-2025-%D0%BF, яка надає інструкції по заповненню. Цитуємо:

. У разі подання заяви ліцензіата про внесення чергового (щорічного) платежу за надану ліцензію на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки в такій заяві зазначаються:

у пункті 1 "Заява подається до"- найменування та код органу ліцензування, до якого подається заява;

у пункті 2 "Вид заяви" - вид заяви, яку подає ліцензіат (обирається позиція "Внесення чергового платежу за надану ліцензію");

у пункті 3 "Вид ліцензії" - вид ліцензії, за яку вноситься черговий (щорічний) платіж. Обирається одна із позицій: ліцензія на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

у пункті 4 "Реквізити заявника/ліцензіата":

для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ;

для фізичних осіб - підприємців - прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв'язок із фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та/або номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, і таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 Кодексу;

для іноземних суб'єктів господарської діяльності - повне найменування нерезидента українською мовою та податковий номер нерезидента на території України, присвоєний відповідним податковим органом під час взяття на облік;

пункт 5 "Спосіб отримання ліцензії" - не заповнюються;

у пункті 6 "Реєстраційний номер ліцензії" - реєстраційний номер ліцензії;

пункти 7 - 12 - не заповнюються;

у пункті 13 "Інформація про внесення платежу за ліцензію" зазначаються код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати за відповідну ліцензію.

Під час накладання кваліфікованого електронного підпису та печатки заявника (за наявності) суб'єкт господарювання засвідчує/підтверджує достовірність інформації, зазначеної в пунктах заяви.

Раді допомогти, звертайтесь ще!