Наслідки та документи для ФОП, що торгує закордонно

Наслідки залежать від того що саме це за товари і чи потребують вони ведення товарного обліку ( наприклад техніка, медвироби, дорогоцінні метали та каміння), якщо такий облік є обов'язковим, то потрібні первинні документи від проодаввців на цих сайтах, на практиці їх майже неможливо отримати, як наслідок - штраф 100% неправильно облікованих товарів ( ст. 17 Закону Про РРО https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#n182).

Прикладами правильних документів є інвойси (якщо вони містять усі реквізити), видаткові накладні, акти, платіжні доручення та банківські виписки.

Скріншоти замовлень із маркетплейсів (AliExpress, Temu тощо) не мають юридичної сили, бо не містять обов’язкових реквізитів, зокрема електронного підпису чи ідентифікатора продавця. Інвойс від продавця вимагати можна, але на практиці це майже неможливо: більшість продавців — дрібні підприємці, їхні документи не відповідають вимогам українського законодавства. «Invoice» із платформи часто неповний, а створений через сторонні сервіси — ризик підробки. Походження товару, згідно зі ст. 43 МКУ, підтверджується лише сертифікатом уповноваженого органу країни-експортера.

За відсутність документів може світити адміністративний штраф за незбереження документів. За сам факт відсутності первинних документів під час перевірки передбачено штраф за статтею 121.1 ПКУ: 1020 грн за перше порушення та 2040 грн за повторне протягом року. Плюс щтраф за неведення товарного обліку, коли він необхідний, про цей штраф я згадувала в першому абзаці.

Що робити? Найбезпечніше — працювати через українську логістичну компанію (Meest China, UTEC Logistics, Delivery Group тощо). Ви укладаєте з нею договір, вона викуповує товар, доставляє, оформлює митницю та надає повний пакет українських документів. Так імпортна операція стає внутрішньою закупівлею, а ризики з документами й податками зводяться до мінімуму.

Раді допомогти, звертайтесь ще!