Договір позички нерухомого майна між родичами для ФОП діяльності

Аналізуючи законодавство, бачимо різні наслідки у разі якщо ФОП - на єдиному поадтку, і якщо на загальній системі.

1. Якщо договір із ФОП, і він - на єдиному податку:

Згідно роз'ясненню https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/844683.html

відповідно до ст. 292 ПКУ для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
Враховуючи викладене, оскільки передача майна фізичній особі – підприємцю на підставі договору позички, не передбачає переходу права власності на таке майно до фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, то доходу у розумінні п. 292.1 ст. 292 ПКУ у такого підприємця не виникає.

Таким чином, укладення догвору позички може бути здійснено між фізособою та ФОП н єдиному податку, це не призведе до виникнення додатковго оподаткування .

2. Якщо догвоір із ФОП, і він - на загальній сисетмі: Щодо ФОП на загальній системі: вартість безоплатно отриманих послуг буде включатися в доізд за звичайною ціною. Так зщараз відповідає податкова:

Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги - це:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному ст. 39 ПКУ.
Враховуючи викладене вище, фізична особа – підприємець включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.
При цьому, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця за ціною не нижче звичайної по даті їх отримання.

3. Якщо договір між фізособами. Укладення договору позички між двома звичайними фізособами не передбачає виникнення додаткового блага (такий випадок у п. 164.2.17 не зазначений, у пункті 1 йдеться лише про надання майна роботодавцем, але не іншою фізособою чи родичем), отже такий варіант також прийнятний. У такому разі ФОП — син користується у своїй діяльності майном, яке знаходиться на законних підставах у його користуванні як фізособи. ФОП може використовувати для ведення діяльності всі свої ресурси — як власні, так і запозичені ним, у тому числі як фізособою.