Оскільки заборгованість товарна, то резерв сумнівних боргів не нараховують. Якщо за договором минули терміни поставки, то заборгованість просрочена.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності (п.4 НП(С)БО 10 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text ).

Резерв сумнівних боргів створюють лише для тієї поточної дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом (окрім придбаної заборгованості й заборгованості, призначеної для продажу (п. 7 НП(С)БО 10).

Фінансовий актив – це (п. 4 НП(С)БО 13 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1050-01#o63 ):

а) грошові кошти та їх еквіваленти;

б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства;

в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;

г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.

А це означає, що резерв сумнівних боргів формується лише для грошової заборгованості.

Якщо дебіторська заборгованість є товарною (перераховано аванс і очікується отримання товарів, робіт, послуг), то згідно з бухобліковими правилами резерв сумнівних боргів для неї не розраховується.

Резерв не створюють:

- щодо придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу;

- під дебіторську заборгованість за розрахунками з бюджетом;

- під заборгованість, визнану безнадійною (лише під сумнівну створюється).

З позиції податкового обліку списану заборгованість визнають безнадійною і вона може зменшувати фінрезультат лише, якщо вона відповідає ознакам безнадійності згідно з пп. 14.1.11 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 :

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією...

Загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у три роки ст. 257 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 , є також спеціальні строки позовної давності.

Згідно зі ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто рахувати цей строк слід від дня, коли кредитор (постачальник) дізнався або міг дізнатися про порушення свого права. Але наразі ще діє призупинення строку позовної давності.

Щодо призупинення строку позовної давності на період воєнного стану у Законі від 08.05.2024 № 3684-ІХ) У п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ прописано: у період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк його дії.

Але прийнято зміни про відновлення строків позовної давності, яке передбачено Законом від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text (далі – Закон №4434).

Закон №4434 передбачає виключення з Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Саме цей пункт передбачає зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану.

Закон №4434 набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 №108. Тому, він набере чинності з 04.09.2025, саме із цієї дати буде відновлено обчислення строків позовної давності.

Тобто, якщо підприємство не отримає раніше підтвердження неможливості погашення заборгованості від постачальника (стане банкрутом / ліквідується, чи буде прийнято рішення про прощення боргу тощо), то така заборгованість буде підлягати списанню після спливу терміну позовної давності.

Щодо вашої заборгованості нерезиденту, то потрібно перевірити умови договору, який порядок дій та відповідальність при невиконанні зобов’язання. Щоб визначити минув чи ні строк позовної давності за заборгованістю нерезиденту потрібно визначити право якої країни слід застосовувати за договором.

Якщо запис у договорі свідчить, що договірні відносини сторін регулюються законодавством України - строк позовної давності становить 3 роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 ) з урахуванням термінів призупинення.

Якщо в договорі не зазначено, право якої держави регулює відносини сторін за договором - потрібно застосовувати строк позовної давності, передбачений законодавством держави місцезнаходження суб’єкта господарювання, що є за договором купівлі-продажу продавцем (ч. 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n168 )

Якщо сторони договору є суб’єктами країн-учасниць Конвенції ООН про позовну давність у міжнародному купівлі-продажу товарів 1974 року - строк позовної давності становить 4 роки (ст. 8 Конвенції https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_002#o60 ). У разі продовження строку давності він спливає не пізніше ніж через 10 років від дня, коли він розпочався (ст. 23 Конвенції). Норми Конвенції не застосовуються за умови, що сторони ЗЕД-договору купівлі-продажу виключають її застосування.

Тобто, така заборгованість не підлягає списанню поки підприємство планує її погасити та не сплив термін позовної давності.

Більше інформації https://7eminar.ua/news/8727-pozovnu-davnist-vidnovleno-yak-obcislyuvati-stroki-z-uraxuvannyam-prizupinennya-na , https://7eminar.ua/events/3404/7086 , https://7eminar.ua/events/3884/8580 , https://storage.7eminar.ua/content/record/3404/EK_Vse_pro_zaborhovanist.pdf та https://7eminar.ua/news/1182-inventarizaciya-debitorskoyi-i-kreditorskoyi-zaborgovanosti

Раді допомогти, звертайтесь ще!