Заголовок тимчасово відсутній

Перш за все, обліковою політикою слід визначити метод обліку запасів та зробити в програмі відповідні налаштування.

Згідно з Методичними рекомендаціями обліку запасів № 2 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0002201-07?find=1&text

2.15. Для оцінки запасів при їх вибутті застосовують методи:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
нормативних затрат;
ціни продажу.
2.16. Для запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Приклади розрахунку вартості запасів при вибутті за методами оцінки наведені у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

Доцільно вести облік по партіях. Зазвичай така можливість передбачена в популярних відомих програмах обліку. Технічно це виглядає так, що позиція номенклатури в довіднику одна, однак для обліку використовується спеціальне субконто — партія, яка створюється при оприбуткуванні такого товару, а також використовується субконто "склад". Це вирішується налаштуванням обліку на початковому етапі.

У разі, якщо цього не було зроблено і облік вже триває, і всі товари "перемішані", доцільно шляхом інвентаризації один раз виявити приналежність товару до різних партій та місць зберігання. В обліковій програмі технічним проведенням Дт 281 Кт 281 (документом "комплектація" або ручним проведенням) розподілити весь наявний товар по партіях та місцях зберігання. Фактично буде 4 місця зберігання — 2 роздрібних склади та 2 оптових, на яких будуть наявні товари з різних партій. При списанні таких товарів слід обирати субконто — склад та партія. Тоді собівартість буде списуватися коректно, фактично буде ідентифікація кожної одиниці.

Спеціальних нормативів для технічних налаштувань не існує, адже використання тих чи інших програм, електронних таблиць або рукописного обліку — виключно справа підприємства. Методичні рекомендації обліку запасів № 2 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0002201-07?find=1&text дають загальні принципи:

1.4. З метою організації бухгалтерського обліку запасів розпорядчим документом, затвердженим (схваленим) власником (уповноваженим органом), визначаються:

форми первинних документів, що використовуються для оформлення руху запасів, які не передбачені типовими формами первинного обліку;
порядок обліку (ідентифіковано чи загалом) транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;
метод оцінки вибуття запасів;
періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів.
Також у цьому документі додатково можуть бути визначені:

правила документообігу і технологія обробки облікової інформації, порядок контролю за рухом запасів та відповідальність посадових осіб;
порядок аналітичного обліку запасів;
одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухгалтерського обліку.

При цьому ці принципи передбачають ведення обліку за партіями:

п. 2.4. Первісна вартість одиниці придбаних запасів, за якою вони відображаються у бухгалтерському обліку, визначається діленням фактичних витрат, що пов’язані з придбанням однорідних запасів, які надійшли однією партією, на загальну кількість придбаних запасів.

Слід зауважити, що керівництва користувача більшості облікових програм містять докладний опис конкретних налаштувань для обліку запасів. Загальний принцип полягає в тому, щоб відбувалася ідентифікація одиниці товару за такими субконто: партія (яка сформована документом надходження або замовленням постачальнику) та місце зберігання (склад). При цьому товари з однієї партії можуть переміщуватися по різних складах, і більшість програм дає можливість оперативно контролювати наявність залишків та рух у розрізі як партій, так і складів.

.

Раді допомогти, звертайтесь ще!