Заголовок тимчасово відсутній

Відносини, що виникають при наданні послуг зберігання, регулюються насамперед положеннями Глави 66 Цивільного кодексу України (ЦКУ) "Зберігання". Згідно зі статтею 936 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n4430 , за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

При укладанні договору зберігання між юридичними особами, якою є ситуація, що розглядається (підприємство та його постачальник), обов'язковою є письмова форма правочину, як це передбачено статтею 208 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1183 .

Договір зберігання може бути як оплатним, так і безоплатним. Це питання має бути чітко визначено в умовах договору (стаття 946 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n4468 ).

Підприємству слід врахувати, є потенційне набуття статусу "професійного зберігача". Якщо підприємство починає систематично надавати послуги зберігання на оплатній основі, воно може бути кваліфіковане як особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), відповідно до частини 2 статті 936 ЦКУ. Набуття такого статусу має суттєві наслідки щодо відповідальності. Стаття 950 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n4484 встановлює, що професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.Цей стандарт відповідальності є значно вищим порівняно зі звичайним зберігачем, який відповідає за наявності вини (на загальних підставах).

Прийняття товару від постачальника на відповідальне зберігання має супроводжуватися складанням Акта приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ). Цей первинний документ фіксує момент передачі товару від поклажодавця (постачальника) зберігачу (вашому підприємству) та є підставою для оприбуткування ТМЦ на позабалансовий облік у зберігача. Акт повинен містити обов'язкові реквізити первинного документа.

Якщо підприємство є платником податку на додану вартість (ПДВ), надання платних послуг зберігання є об'єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10#Text , діяльність зі зберігання та складування всіх видів товарів, включаючи експлуатацію товарних складів загального призначення, належить до Класу 52.10 "Складське господарство". Цей клас входить до секції H "Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність". Саме цей код КВЕД має бути зареєстрований підприємством, якщо воно планує систематично надавати послуги зберігання.

Здійснення діяльності без відповідного зареєстрованого коду КВЕД створює для підприємства низку суттєвих ризиків:

1. Визнання договорів недійсними або операцій нереальними.

2. Якщо операція з надання послуг зберігання буде визнана нереальною (зокрема, через відсутність КВЕД як одного з факторів), це може призвести до коригування фінансового результату до оподаткування.

3. Головним ризиком у контексті ПДВ є блокування податкової накладної, виписаної на послуги зберігання.

ДПС при здійсненні моніторингу аналізує відповідність господарських операцій платника зареєстрованим видам його економічної діяльності. Якщо підприємство виписує ПН на послуги зберігання (із зазначенням відповідного коду ДКПП для послуг складського господарства), не маючи при цьому зареєстрованого КВЕД 52.10 "Складське господарство", така операція може бути розцінена СМКОР як ознака ризиковості самої операції або навіть ризиковості платника податку в цілому.

Особливо важливу роль КВЕД відіграє при поданні та розгляді Таблиці даних платника податку на додану вартість. При розгляді Таблиці ДПС обов'язково перевіряє відповідність зазначених у ній кодів товарів (УКТ ЗЕД) та послуг (ДКПП) тим видам економічної діяльності (КВЕД), які зареєстровані за платником податку.

Навіть якщо відсутність КВЕД не є прямим критерієм ризиковості, зазначеним у Порядку № 1165, вона є частиною загальної "податкової інформації", яку ДПС має право використовувати для оцінки ризиковості платника податку (наприклад, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, наведених у Додатку 1 до Порядку № 1165 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2019-%D0%BF#Text )

Роз'яснення ДПС :

"Укладено договір на зберігання майна: чи подавати повідомлення за ф. №20-ОПП" за посиланням https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/430902.html

"Товар не повернуто з відповідального зберігання: на яку дату виникають податкові зобов'язання з ПДВ?" за посиланням https://cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/513035.html

Корисна інформація у статті "Чим загрожує юридичній особі діяльність без зареєстрованого КВЕД" за посиланням https://7eminar.ua/news/5905-cim-zagrozuje-yuridicnii-osobi-diyalnist-bez-zarejestrovanogo-kved

Раді допомогти, звертайтесь ще!