Витрати на ремонт орендованого приміщення капіталізуються як поліпшення об'єкта, якщо вони збільшують майбутні економічні вигоди, тобто фактично є модернізацією, реконструкцією, дообладнанням (п. 14 П(С)БО 7, п. 8 Методрекомендацій №561).

Такі витрати обліковуються на субрахунку 117 "Інші необоротні матеріальні активи" як окремий об'єкт обліку, не нова група, а "поліпшення орендованого приміщення".

Розподіляти на окремі об'єкти (сантехніка, електрика тощо) не обов’язково, якщо все це частини одного комплексу робіт і не мають окремого функціонального призначення. Але якщо ці частини можна ідентифікувати, мають окрему цінність і строк корисного використання — можна виділити як окремі об’єкти.

Амортизація — нараховується протягом строку оренди , оскільки поліпшення не переходять у власність орендаря (п. 27 П(С)БО 7, п. 6 Методрекомендацій №561).

Якщо договір оренди передбачає можливість пролонгації, допустимо орієнтуватися на строк із урахуванням очікуваного продовження, але з коригуванням у разі змін. Слід враховувати підприємствам, які коригують різниці, що об’єкт інших основних засобів (рахунок 117) у податковому обліку відноситься до групи 9 та передбачає податковий строк амортизації 12 років. Тож у підприємства, яке коригує різниці, по такому об’єкту, якщо строк оренди менший, а строк корисного використання встановлено на рівні строку оренди, — податкові різниці будуть виникати.

Раді допомогти, звертайтесь ще!