Окремо затвердженого переліку таких документів не має.

При цьому є окремі пункти ПКУ чи валютного законодавства, яке передбачає надання таких документів.

Так, для правильності обрахування ПДВ зобов'язань при наданні послуг нерезиденту, необхідно встановлювати:

1. Місце надання послуг;

2. Місце отримання послуг;

3. Місце реєстрації нерезидента;

4. Організаційно правову форма нерезидента якому надаються послуги;

5. Вид договору, зважаючи на винятки щодо перелку послуг, зазначених у п. 186.3 і 186.3-1 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4496 ПКУ і до яких ПДВ не застосовується.

Відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ), у разі виплати доходів нерезидентам суб’єкти господарювання повинні утримувати з них податки.

Однак, якщо між Україною та іншою країною існує Угода про уникнення подвійного оподаткування (надалі – Угода, Конвенція) зі спеціальними правилами, то керуються положеннями такої Угоди. Зокрема, Конвенція може передбачати або звільнення нерезидентів від оподаткування доходів із джерелом походження (Україна), або використання зменшеної ставки податку на такі доходи.

Ставка податку для кожного виду доходу може відрізнятися. За загальним правилом — це 15% від розміру доходу, проте є виключення, що встановлені п.141.4 ст.141 ПКУ. Наприклад, для виплати фрахту нерезиденту встановлено 6%, а за виробництво та/або розповсюдження реклами — 20%.

Окрім цього, ще одним виключенням може бути ставка, визначена положеннями двосторонніх міжнародних договорів України з країнами нерезидентів.

Податківці на офіційному сайті ДПС України https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/800496.html

нагадали, що в разі виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, нерезидент може подати відповідну довідку для підтвердження свого статусу резидента задля звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку.

Також контролери визначили, що порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України передбачено ст. 103 ПКУ. Зокрема, згідно з п. 103.4 ПКУ підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пп. 103.5 і 103.6 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Відповідно до п. 103.5 ПКУ довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і має бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. Довідку про податковий статус нерезидента видає компетентний (уповноважений) орган країни нерезидента.

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує https://kr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/791848.html , що чинне законодавство не встановлює форму єдиного документа, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, який повинна мати особа на момент виплати.

Документами, які підтверджують статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, можуть бути будь-які документи, які підтверджують фактичне право особи на такі доходи (зокрема, але не виключно, ліцензії, патенти, договори, документи або правочини, що підтверджують право власності на активи (цінні папери, інше майно або майнові права), внесення інвестицій (правочини або платіжні документи), офіційні листи компетентних органів).

Для податкового органу та судів все частіше наявність довідки резидентності отримувача доходу є базовим, але не єдиним доказом, що нерезидент-отримувач доходів є їх бенефіціарним власником. Аналізується юридична та економічна сутність операції, а також наявність ділової мети при застосуванні пільгової ставки податку на доходи нерезидентів.

Також потрібно враховувати вимоги ПКУ для оподаткування операцій з “особливими” контрагентами. Адже під 30% коригування підпадають платники податку на прибуток, які протягом звітного періоду здійснювали операції з постачання (експорт, імпорт) товарів (у т.ч. необоротних активів), робіт та послуг з:

- нерезидентами, зареєстрованими у низькоподаткових юрисдикціях (наприклад, Кіпр, ОАЕ, Люксембург). Низькоподаткові країни внесено до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. №1045 (далі - Перелік №1045);
- нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток у країні реєстрації завдяки своїй особливій організаційно-правовій формі (найвідоміший приклад - британські партнерства). Такі організаційно-правові форми включено до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 р. №480 (далі - Перелік №480).
Якщо компанія здійснювала операції з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку №480, і такий нерезидент надав довідку про сплату протягом досліджуваного періоду податку на прибуток (корпоративного податку) - коригування за пп. 140.5.4 та 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються.

Роз’яснення податківців https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/733496.html .

Свої вимоги до документів пред’являють банки. Відповідно до п. 3 Постанови № 8 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008500-19#n17 , банківська установа зобов'язана забезпечити всебічний аналіз та перевірку документів (інформації) про валютні операції з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відтак, перелік валютних операції щодо яких закріплено таке зобов'язання складають:

-купівля іноземної валюти з метою здійснення розрахунків/переказів коштів за межі України, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів ‒ юридичних осіб, відкриті в Україні;
-здійснення розрахунків/переказів у гривнях та іноземній валюті за межі України, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів ‒ юридичних осіб, відкриті в Україні;
-здійснення розрахунків/переказів коштів на користь нерезидентів через філії банків, відкриті на території інших держав;
-зарахування коштів у гривнях та іноземній валюті, що надійшли з рахунків, відкритих в Україні, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів ‒ юридичних осіб, відкриті в Україні.
Крім того, право на перевірку інформації щодо нерезидентів встановлено ч. 2 ст. 10 Закону України «Про валюту і валютні операції» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#n116 , де зазначено, що суб'єкти валютних операцій -- резиденти та нерезиденти зобов'язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції, у межах, що стосуються діяльності таких суб'єктів валютних операцій в Україні.

Процедура перевірки інформації щодо учасників валютних операцій включає два етапи, а саме:

перший етап -- це первинний аналіз документів (інформації) про валютні операції, на які розповсюджуються вимоги Положення № 8, до моменту проведення валютної операції з метою виявлення сумнівної валютної операції.

другий етап -- це виявлення сумнівної валютної операції, що може здійснюватися шляхом установлення наявності індикатора, зазначеного в додатку до цього Положення (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи (банку)). За однією валютною операцією може бути встановлено декілька індикаторів.

Так, вимога щодо надання інформації/документів щодо структури власності, кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) учасників валютної операції встановлена зокрема індикатором № 13 (здійснення юридичною особою або фізичною особою -- підприємцем валютної операції у межах запроваджених Національним банком України лімітів на проведення окремих валютних операцій, які мають бути відображені в автоматизованій інформаційній системі Національного банку України «Ліміти валютних операцій»).

Відтак, відповідно до Додатку №4 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу затвердженого Постановою Національного Банку України № 65 від 19.05.2020 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0065500-20#n714 основними вимогами щодо оформлення пакету додаткових документів для проведення окремих валютних операцій є документи, що підтверджують структуру власності та дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника (Далі --- КБВ).

Такими документами можуть бути:

- витяг з торгового/комерційного/судового реєстру;
- установчі документи (Memorandum or Articles of association/By Law);
- сертифікати акцій (Share certificates);
- копії трастових декларацій від номінального акціонера (Deed of Trust), декларацій довірчої власності, довіреності, афідевіт тощо.
- посилання на офіційний інтернет сайт компанії нерезидента, де міститься інформація про структуру власності, КБВ та діяльність нерезидента.
Документи щодо структури власності та КБВ мають містити актуальну інформацію з датою оформлення документу, завірені підписом та печаткою (за наявності) компанії-нерезидента. У документі має бути обов'язково зазначено:

Якщо засновники -- фізичні особи:
- ПІБ фізичних осіб КБВ, їх громадянство та дата народження
- країна постійного місця проживання;
- частка у статутному капіталі/ прав голосу в юридичній особі.
Якщо засновники --- юридичні особи:
- найменування;
- країна реєстрації;
- частка у статутному капіталі.
- інформація про КБВ: ПІБ фізичних осіб КБВ, їх громадянство та дата народження. Ця вимога не застосовується до акціонерних компаній.
У випадку акціонерних товариств потрібно вказати назву фондової біржі, де акції знаходяться у вільному обігу. (Лист від контрагента-нерезидента довільної форми).

Крім того, варто зазначити, що перевірка інформації наданої банку особами-нерезидентами, повинна повністю відповідати інформації зазначеній у країні реєстрації такого суб'єкта господарської діяльності.

Таким чином, перелік документів буде визначатися особливостями договору та статусом нерезидента.

Більше інформації https://7eminar.ua/events/3255/6530 .

Раді допомогти, звертайтесь ще!