У разі помилкового надання працівнику більшої кількості днів відпустки, ніж належить, оптимальним рішенням є оформлення частини цих днів як відпустки «авансом» у рахунок наступного робочого періоду за згодою працівника.

Законодавство дозволяє надання щорічної відпустки повної тривалості до завершення робочого року — обмежень щодо цього немає. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про відпустки» та ст. 127 Кодексу законів про працю України, у випадку звільнення до відпрацювання цього періоду, працівник буде зобов’язаний повернути суму зайво отриманих відпускних, що також підтверджує допустимість їх надання наперед.

Щоб уникнути невизначеного статусу переплати, варто переоформити документи: працівник подає заяву, в якій уточнює, що частина відпустки надається за рахунок майбутнього періоду (напр., 5 днів за період 2025–2026 років), а роботодавець видає наказ про внесення змін до первинного наказу. У табелі всі дні позначаються кодом «В» (відпустка). Якщо цього не зробити, виникає ризик класифікації надміру виплачених сум як безпідставно нарахованих, а за ст. 1215 Цивільного кодексу України їх не можна буде повернути, якщо відсутня лічильна помилка або зловживання.

Альтернативно, якщо з якоїсь причини оформлення відпустки авансом недоцільне, виплату можна обґрунтувати як матеріальну допомогу чи премію, оформивши відповідний наказ. У будь-якому з варіантів обов’язку з коригування податків (ПДФО, ЄСВ, ВЗ) немає, оскільки суть виплати — зарплатна — не змінюється. Таким чином, документальне уточнення — найкращий спосіб усунути наслідки помилки без зайвих юридичних або податкових ризиків.

Раді допомогти, звертайтесь ще!