Заголовок тимчасово відсутній

Просрочена заборгованість не дорівнює заборгованості, за якою минув термін позовної давності.

Списати заборгованість з причини просрочення не можна. Але можна розглянути інші причини для списання, або нарахувати резерв сумнівних боргів, що вплине на фінрезультат, але «прибере» з балансу таку заборгованість.

Якщо списувати заборгованість в минулому періоді, то показується в обліку як виправлення помилки минулих періодів. Виправлення фінансової звітності здійснюється відповідно до норм НП(С)БО 6 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#Text.

Щоб виправити помилку за п. 4.6 Положення № 88 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#n160 складають бухгалтерську довідку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та регістри бухгалтерського обліку, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки – головним бухгалтером та, звісно, кореспонденцію рахунків для виправлення помилки.

Якщо помилка минулих років зачепила фінрезультат та відповідно вплинула на нерозподілений прибуток (непокритий збиток), її виправляють шляхом коригування сальдо рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» на початок звітного року (п. 4 НП(С)БО 6). Під час виправлення помилки в кореспонденції з рахунком 44 можуть бути рахунки класу 1-6 залежно від суті помилки.

Для цілей бухобліку виправляючи помилку достатньо відобразити коригуючі проводки з бухдовідки у періоді виявлення помилки, а якщо помилка минулих років – показати правильні вхідні дані у балансі на початок року (тобто – станом на 01.01.2025) та у порівняльній інформації за минулі роки (ніби помилки не було). Це випливає з глави 4 Положення №88 та п. 4 НП(С)БО 6. Подавати уточнюючу фінзвітність – право, а не обов’язок (ч. 6 ст. 14 Закону № 996-XIV https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n237 ).

А ось з податку на прибуток якщо підприємство бажає виправити помилку, йому доведеться подати правильну уточнену фінзвітність до ДПС за відповідні періоди і тоді вдаватися до виправлення помилки у декларації з податку на прибуток (чи то за допомогою уточнюючої декларації чи то за допомогою поточної з заповненням додатка ВП). Адже фінзвітність, невід’ємний додаток й у разі виправлення помилки (тож треба поставити «+» у комірці «ФЗ» уточнюючої декларації, – якщо виправляєте за її допомогою, чи у додатку ВП – якщо вдалися до виправлення через поточну декларацію). На цьому наголошують і податківці у роз’ясненнях категорії 102.20.02 ЗІР.

Наразі, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені. Це визначено пп. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Більше про виправлення помилку в декларації з податку на прибуток https://7eminar.ua/news/5145-vipravlennya-pomilok-u-deklaraciyi-z-podatku-na-pributok-zagalni-pravila .

Списати борг можна не лише після спливу позовної давності, а й з інших причин: підприємство може вирішити не погашати кредиторську заборгованість, сторони можуть домовитися про прощення боргу або одна зі сторін може ліквідуватись. Може виникнути ще одна із тисячі причин, по якій дебіторка чи кредиторка має бути на списання. Наслідок списання: виникають ПДВ наслідки, вплив на податок на прибуток. Якщо це ЗЕД, тут своя специфіка. Якщо боржником є фізична особа чи ФОП, там ще свої випадки.
Дебіторку умовно можна поділити на два види. Грошова – це тоді, коли Дт 36 Кт 70, була перша подія й у нас виникло ПДВ зобов'язання. Також є дебіторка товарна – це тоді, коли у нас Дт 37 Кт 31 і у нас було право на податковий кредит. І в одному, і в другому випадку, списання дебіторки у бухобліку призведе до витрат, і безумовно буде вплив на податок на прибуток. Підприємства на таку заборгованість можуть формувати резерв сумнівних боргів (РСБ) згідно з НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o29 .

Списувати безнадійну заборгованість можна в бухобліку як за рахунок створеного РСБ, так і безпосередньо на витрати періоду, якщо РСБ недостатньо, або його не створювали з певних причин (п. 11 НПСБО 10).

З позиції податкового обліку списану заборгованість визнають безнадійною і вона може зменшувати фінрезультат лише, якщо вона відповідає ознакам безнадійності згідно з пп. 14.1.11 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 .

У податковому обліку при списанні такої заборгованості будуть податкові різниці : збільшення фінрезультату (дані бухобліку) – пп. 139.2.1 ПКУ:

- рядок 2.1.2 – витрати на створення РСБ: оборот Дт 944 Кт 38;
- рядок 2.1.3 – витрати по списанню безнадійної заборгованості прямо на витрати періоду: оборот Дт 944 Кт 36, 37, 63, 68.
Зменшення фін результату – пп. 139.2.2 ПКУ:

- рядок 2.2.2 – коригування (зменшення) РСВ в бухобліку: оборот Дт 38 Кт 719;
- рядок 2.2.3 – сума списаної безнадійної заборгованості (в т. ч. за рахунок РСБ), яка відповідає ознакам безнадійної заборгованості з пп. 14.1.11 ПКУ: Оборот Дт 944, 38 Кт 36, 37, 63, 68 – аналітичні дані з урахуванням пп. 14.1.11 ПКУ.
Передбачена «зменшувальна» різниця через рядок 2.2.3 додатка РI: «Сума списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ (пп. 139.2.2 п.139.2 ст. 139 розд. III ПКУ)».

Щодо ПДВ, наприклад: у нас було реалізовано товар на 1200 і виникло ПДВ зобов'язання по події – «реалізація». У майбутньому, коли ми будемо списувати, як безнадійну, цю заборгованість, у нас буде Дт 944 Кт 36, якщо раніше резерв не створювався на всю суму 1200. Якщо ж ми створювали резерв, то коштом резерву Дт 38 ми спишемо всю суму 1200. В такому випадку у нас було постачання і по першій події зобов'язання виникло, тому тут все так і буде, ПЗ з ПДВ не коригуємо. Операція постачання фактично перетвориться на безоплатну передачу товарів, а це є постачанням для цілей ПДВ. При списанні заборгованості постачальник не корегує раніше відображені зобов'язання, розрахунок коригування не виписує. І особливість є для «касовиків». Списання «касовиками» грошової безнадійної дебіторки вважається одним із «інших видів компенсації» вартості поставлених товарів, робіт, послуг. А отже, платник ПДВ, що застосовує саме касовий метод, на дату списання такої заборгованості повинен нарахувати податкові зобов'язання.

Якщо ж ми говоримо про товарну дебіторську, у нас була передоплата, перша подія, ми заплатили за товари, роботи, послуги, а отже отримали право на податковий кредит. І в майбутньому, коли ми будемо списувати таку заборгованість товарну, у нас право на податковий кредит втрачатиметься. Тому що постачання так і не відбулося, оплата не завершилася постачанням. І тому нарахування зобов'язання Дт 949 Кт 64 має бути. А уже списану безнадійну дебіторську ми закриємо на 944, увага, сума без ПДВ.
Види кредиторської заборгованості
Кредиторка, так само як дебіторська, буває двох видів. Грошова – це тоді коли Дт 28 Кт 631 і у нас був податковий кредит по першій події. А також є товарна – це тоді коли Дт 31 Кт 681, на дату авансу виникло ПДВ зобов'язання. Списання кредиторки, грошової чи товарної, це завжди визнання доходів. А отже, в бухобліку у нас буде дохід і вплив на податок на прибуток. Оскільки при списанні збільшується дохід, то податкових різниць не буде, відображаємо як у бухобліку.

Щодо ПДВ: виникнення грошової кредиторської, яка підлягає списанню, матиме ось такий вигляд: сума 1200 і у нас було право на податковий кредит, ми ним скористались, а в майбутньому ми списуємо таку кредиторську, як таку, що стала безнадійна. Як ми вже говорили, не лише у зв'язку з тим, що сплив термін давності. Можливо було прощення боргу. Можливо кредитор ліквідувався. Можливо контрагент, з ним щось не так. Можлива тисяча й одна причина. Так ось, в такому випадку право на податковий кредит не втрачається. Є хороша позиція Верховного суду від лютого 2022 року, про те, що через те, що оплата не відбулась, постачання не скасована і товари не відповідають визначенню безоплатно отриманих. Для коригування ПДВ не виконується жодна з підстав зі ст. 192 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4621 . У нас немає ні повернення товарів, авансів. Ні перегляду цін. Ні помилок. Тому право на податковий кредит, яке у нас виникло, не втрачається. Так, ми визнаємо доходи на всю суму 1200, але право на податковий кредит нікуди не зникне.

Ну і нарешті товарна кредиторка, яку ми будемо списувати. Нам заплатили аванс, у нас виникло ПДВ зобов'язання, а в майбутньому постачання так і не відбулася. Ми списуємо на 717 всю 1200. І в такому випадку з ПДВ нічого не буде. Ну швидше за все списання такої заборгованості відбувається з причини, що дійсно вже сплив термін давності, пройшло цих 1095 днів. Тому підстав для створення РК у нас уже немає. Максимум, що ми тут зробимо, це авансовий 6431 спишемо на 949.

Щодо спливу позовної давності:

Загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у три роки ст. 257 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 , є також спеціальні строки позовної давності.

Згідно зі ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто рахувати цей строк слід від дня, коли кредитор (постачальник) дізнався або міг дізнатися про порушення свого права.

Наразі, потрібно врахувати, що було призупинення строку позовної давності на період дії карантину з 12.03.2020 до 30.06.2023 рр. та продовжує діяти призупинення на період воєнного стану.

У п. 12 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ прописано: під час дії карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк позовної давності на період карантину «заморозився» за зобов’язаннями, строк давності за якими припадав на період карантину. Тобто, якщо строк позовної давності мав би спливти 20 березня 2020 р., то з 12.03.2020 він призупинився і 9 днів ще не «збігло» ( 9 днів = з 12.03.2020 як до 20.03.2020) – цей «хвостик» будемо рахувати після закінчення призупинення строку. Податківці вважають, що Закон почав діяти з 02.04.2020 р., тому і норми його з цієї дати застосовуються, а не з 12 березня.

Роз’яснення податківців https://evp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-500895.html .

Тобто поки тривав карантин – строк давності було призупинено. Тож списати заборгованість через сплив строку давності у проміжок часу з 12.03.2020 (податківці кажуть – з 02.04.2020 – бо Закон № 540 чинний саме з цієї дати) по дату завершення карантину не можна.

Важливо: деякі строки давності через карантин не призупинялися.

Щодо призупинення строку позовної давності на період воєнного стану, то наразі воєнний стан продовжено. (Закон від 08.05.2024 № 3684-ІХ) У п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ прописано: у період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк його дії). Тож під час воєнного стану строк позовної давності також не спливе. Відповідно на цій підставі списати заборгованість не можна. Інші випадки безнадійності - так, але не за строком давності.

Більше інформації https://7eminar.ua/events/3884/8580 , https://7eminar.ua/events/3758/8225 , https://7eminar.ua/events/3196/6315 та https://storage.7eminar.ua/content24/record/3885/BE_Vse_pro_zaborhovanist_u_bukhhalterskomu_obliku.pdf

Раді допомогти, звертайтесь ще!