Заголовок тимчасово відсутній

Оренда не може бути безоплатною.

У запитанні не зазначено, відносно якого об’єкта рухомого чи нерухомого майна розглядається договір та на якій системі оподаткування сторони договору.

Загалом договір позички не заборонений законодавством, але є ризиковим з точки зору оподаткування.

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ч. ч. 1 і 2 ст. 827 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4003 ).

Про безоплатність користування об’єктом варто прямо зазначити в договорі позички, зважаючи на пристрасть податківців розглядати такі договори за аналогією з договорами оренди. Адже до договору позички застосовуються і положення глави 58 "Найм (оренда)" (ч. 3 ст. 827 ЦКУ).

Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 828 ЦКУ). Договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), у якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 4 ст. 828 ЦКУ). Але деякі фахівці вважають, що автівка відноситься до «наземних самохідних транспортних засобів», той посвідчувати його нотаріально не потрібно.

Але податківці керуючись ст. 799 та ст.828 ЦКУ схиляються до думки, що договір позички заключний з фізичною особою має бути нотаріально посвідчений.

Наразі, на практиці, є багато позитивних рішень судів, про те, що договори позички автомобільних транспортних засобів для перевезення вантажів і людей не підлягають нотаріальному посвідченню . Тож рішення залишається за сторонами договору.

Після укладання договору позички виникає операція з передачі об’єкта позички (і в майбутньому його повернення). Тому таку операцію варто засвідчити документально, а саме Актом приймання-передачі.

Якщо об’єкт позички надає фізособа-позичкодавець в користування безоплатно за договором позички, то дохід не виникає. Тому через відсутність доходу немає жодних підстав для сплати ПДФО і військового збору.

У юрособи – користувача будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) розглядаються як продаж результатів робіт (послуг) на підставі пп. 14.1.203 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 .

Якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги на момент укладення договору (ч. 4 ст. 632 ЦКУ).

На практиці звичайну ціну під час безоплатного користування в залежності від об’єкта позички визначають на рівні середньої орендної плати такого об’єкту. Дохід від безоплатного користування визнається на субрахунку 719.

Щодо утримання то, оскільки до договору позички застосовуються положення глави 58 "Найм (оренда)" ЦКУ, у питаннях проведення ремонту можна керуватися ст. 776 ЦКУ.

Поточний і капітальний ремонти об’єкту переданого в користування, провадяться користувачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Користувач має право змінювати стан речі, переданої йому в користування, лише за згодою позичкодавця (ч. 3 ст. 773 ЦКУ). Тож здійснити поліпшення (модернізацію) об’єкта позички неможливо без відома позичкодавця.

Раді допомогти, звертайтесь ще!