Заголовок тимчасово відсутній

Вносити зміни до договору оренди у зв’язку із перейменуванням вулиці не обов’язково. Водночас сторони можуть у будь-який момент змінити відповідну умову договору. Зазвичай це робиться шляхом укладення додаткової угоди. Для чинних договорів оренди укладають додаткову угоду з уточненням нової назви вулиці (доцільно при цьому зазначити в дужках і стару назву). У нових договорах використовують лише нову (актуальну) назву вулиці.

Ваша правда, чинне законодавство не передбачає обов’язку власника вносити зміни до правовстановлюючих документів на нерухомість та документів, що підтверджують особу (паспорт, зокрема), у зв’язку з перейменуванням вулиць/міст, на/в яких перебуває об’єкт нерухомого майна. Тобто вони є чинними та не потребують заміни чи отримання нового правовстановлюючого документа. Утім, якщо власник, наприклад, відчужуватиме нерухомість (продаватиме, даруватиме, обмінюватиме тощо), у правовстановлюючих документах нового власника зазначать уже нові дані про адресу нерухомості.

Так само закон не вимагає вносити зміни до договорів, де фігурує стара адреса, як після перейменування вулиці (опублікування відповідного рішення міської/сільської/селищної ради), так і після отримання власником приміщення нових документів. Тож поки цілком можете залишити все, як є, не змінюючи договір. А в майбутньому в разі якихось змін (наприклад, зміни орендодавця, перегляду строку договору, розміру орендної плати тощо) можна змінити також і адресу орендованого нерухомого майна, виклавши відповідні пункти договору в новій редакції.

Якщо документи на нерухомість або паспорт ще не оновлено, це не є перепоною для внесення змін до договорів, де фігурує стара адреса. Адже зміна назви вулиці є автоматичною та підтверджується рішенням місцевої ради.

Отже, якщо власник не вніс зміни до правоустановчих документів (що він має право не робити до моменту будь-яких юридичних дій з майном), адреса у цих документах залишається зазначеною за старою назвою вулиці. Однак це не впливає на актуальність нової назви в офіційних реєстрах.

Якщо все ж бажаєте актуалізувати адресу у договорі оренди, можна оформити зміни до договору додатковою угодою. На це має бути також згода іншої сторони (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України; ЦКУ).

Причому така додаткова угода про внесення змін до договору має бути вчинена в такій самій формі, що й договір, до якого вона вносить зміни, якщо інше не встановлено самим договором (ст. 654 ЦКУ). Отже, якщо Ваш договір нотаріально посвідчений, будь-які зміни до нього (в т. ч. й щодо назви вулиці, яка згадана в ньому) також потребують нотаріального посвідчення (ст. 793 ЦКУ).

У додатковій угоді зазначте, які пункти договору змінюються та як вони виглядатимуть з урахуванням змін, тобто в новій редакції. Обов’язково згадайте, що нова назва вулиці відповідає перейменуванню, здійсненому відповідним органом влади, і об’єкт оренди залишається тим самим. При цьому радимо поряд з новою зазначати в дужках стару назву вулиці.

Під час укладення нових договорів оренди використовуйте вже нову назву вулиці. Адресу потрібно зазначати відповідно до офіційних даних, зареєстрованих у державних реєстрах (наприклад, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Замість укладення додаткової угоди до договору оренди у зв'язку з перейменуванням вулиці, сторони можуть обмінятися листами. Позаяк перейменування вулиці не змінює суті правовідносин, тому обмін листами може бути достатнім для фіксації цієї зміни.

Але такий підхід має обмеження та особливості. Так обмін листами є допустимим, якщо у договорі передбачено таку можливість. Тобто, якщо в договорі оренди є пункт, який дозволяє вносити зміни до реквізитів (зокрема адреси об'єкта) шляхом обміну листами між сторонами, це буде законним.

У листі має бути посилання на договір (назва, дата, номер (за наявності)) та опис змін (в описаній ситуації - зміна назви вулиці, де розташовано орендоване нерухоме майно) з посиланням на підставу - відповідне рішення міської ради. Від контрагента також бажано отримати відповідь, що він обізнаний зі змінами, що відбулися.

Листи мають бути складені на офіційному бланку (якщо це юридичні особи), підписані уповноваженими особами та відправлені офіційним каналом комунікації (поштою з описом вкладення, через електронну пошту, якщо це передбачено договором, або іншим способом, який підтверджує факт отримання).

Якщо в договорі немає положення (пункту) про можливість обміну листами, краще оформити додаткову угоду. Для важливих договорів (зокрема тривалих чи з великими сумами орендної плати) теж доцільніше укласти додаткову угоду, щоб уникнути потенційних юридичних ризиків. Та у разі недобросовісної поведінки однієї зі сторін, додаткова угода є більш надійним способом підтвердження внесених змін.

Раді допомогти, звертайтесь ще!