Заголовок тимчасово відсутній

Кожна шина одразу при оприбуткуванні на підприємство отримує свій «особистий документ» – картку обліку пробігу.

Це – обов'язкова вимога, регламентована п. 2 розд. XII Правилами технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі, затверджені наказом Мінінфраструктури від 26.07.2013 №549 (далі – Правила №549), а форму картки можна знайти у Додатку 5 до Норм №488.

Картка ведеться протягом усього строку експлуатації шини і зберігається щонайменше три роки після її списання. Підприємство зобов’язане вести картку обліку пробігу для кожної шини, яка зберігається щонайменше три роки після списання. Щомісяця фіксується фактичний пробіг, що підтверджується документами
Але досягнення середнього ресурсу не є безперечною підставою списання шин, якщо вони є придатними. І на питання, чи можемо ми далі експлуатувати таку шину, відповідають Правила №549, та Правила дорожнього руху України, затверджені постановою КМУ від 10.11.2001 №1306 (далі – Правила №1306). Шини можуть вийти з ладу достроково, через різні події та умови експлуатації, і списання залежить від конкретних обставин.

Виділяють наступні підстави для списання шин:

Вичерпано призначений ресурс шини. Шина підлягає списанню, якщо її призначений ресурс досяг свого кінця. Це період, що вимірюється у роках з моменту виготовлення шини, незалежно від її технічного стану. (п. 44 розд. V Правил №549).
Залишкова висота малюнка протектора досягла мінімальної величини. Коли протектор шини стирається до певної граничної висоти (1,6 мм для легкових авто, 1,0 мм для вантажівок і 2,0 мм для автобусів), шина підлягає заміні. Ця висота вимірюється під час сезонного обслуговування або при кожному знятті–встановленні шин (пп. 31.4.5 Правил №1306).
Наявність дефектів, що унеможливлюють використання. Якщо на шині виявлено дефекти, які роблять її непридатною до подальшого використання або ремонту, її списують негайно, навіть якщо ресурс ще не вичерпано (п.3.2, п.7.5 Норм №488).
Досягнення фактичного пробігу. Після того, як шина досягне свого середнього пробігу (вимірюється у кілометрах), потрібно провести огляд і вирішити, чи варто продовжувати її експлуатацію. Це не є обов’язковою підставою для списання – за умови нормального стану шини, її можна використовувати й далі до вичерпання ресурсу або протектора (п 7.2 Норм №488).

Отже, якщо наявна одна з виділених причин, заміна шин - обов'язок, а не бажання, і таке спиання робиться без нарахування компенсуючого ПДВ. Для цього слід оформти це докумнетально-

Списання через дефекти: оформлюється акт списання, до якого додається картка обліку пробігу.

Згідно з Нормами №488, можливе списання всього комплекту шин одного автомобіля одним актом, при цьому до акту додаються всі картки обліку пробігу. Вони зберігаються ще три роки (картки). На жаль, після цього виникає податкових обов'язок з екологічного податку.

Є лише два способи позбутися шин:

Списати їх у разі досягнення або перевищення експлуатаційних норм – тоді вони набувають статусу відходу (код 16 01 03) і обліковуються на позабалансовому рахунку до передачі. Відходи можна передати / продати тільки спеціалізованому суб'єкту для подальшого оброблення за наявності в нього дозволу.
Якщо шини придатні для використання, їх можна продати як інші запаси, а не як відходи – будь-якій особі без наслідків. Спочатку оприбуткувати Дт 209 – Кт 719, а потім продати Дт 361 Кт 712, Дт 712 Кт 643, Дт 943 Кт 209. Передача списаних шин суб'єкту без ліцензії може порушити правила поводження з відходами (ст. 82-5 КУпАП).

Списані шини повинні бути утилізовані за договором із спеціалізованою компанією.

Коли шини стають відходом та тимчасово зберігаються (не важливо, наскільки довго - один день чи декілька місяців) - виникає обов'язок подати декларацію з екологічного податку: вперше за календарний квартал, в якому було здійснено тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), які не взяті на облік у встановленому порядку як вторинна сировина, незалежно від наявності відповідного дозволу на розміщення відходів.

Раніше позиція податкового органу була більш лояльною - без декларування було можливе тимчасове зберігання до здачі спеціалізованій організації, за наявності договору з останньою. Але зараз, згідно консультації в ЗІР,https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42144 позиція більш сувора - відтепер наявність відходів однозначно призводить до необхідності звітувати та сплачувати екологічний податок.

Поки в ПКУ не внесено зміни, ст. 246 ПКУ встановлює ставки податку відповідно до старої класифікації з попереднього Закону про відходи. Екологічний податок для шин розраховується як для відходів четвертого класу небезпеки (5,50 грн за тонну з коефіцієнтом 3 за пунктом 246.4 ПКУ та коефіцієнтом 3 за 246.5 ПКУ у разі розміщення в місті).

Джерело: 7eminar

Раді допомогти, звертайтесь ще!